Пань-ґу (盘古Pángǔ)

В китайській міфології вказується, що спочатку у Всесвіті існував лише первісний водяний хаос, за формою подібний до курячого яйця. Безформні образи блукали у непроглядній темряві. У цьому Світовому яйці сам по собі зародився персонаж на ім'я Пань-ґу (盘古Pángǔ).

Довгий час спав Пань-ґу непробудним сном. А прокинувшись, побачив навколо себе темряву, і це його дуже засмутило. Тоді розламав Пань-ґу шкаралупу яйця і рішуче вийшов назовні. Все, що було в яйці світлого і чистого, піднялося вверх і стало небом - Ян, а все важке і грубе опустилося донизу і стало землею - Інь.

Після свого народження Пань-ґу створив увесь Всесвіт з п'яти первинних елементів: Води, Землі, Вогню, Дерева і Металу. Робив Пань-ґу вдих, і народжувалися вітри та дощі, видихав - гуркотів грім і небо розрізала блискавка; якщо ж він відкривав очі, наставав день, а коли закривав їх - панувала ніч.

Сподобалося Пань-ґу те, що створено було, і побоявся він, що змішаються знову небо та земля в первісний хаос. Тому міцно вперся Пань-ґу ногами в землю, а руками - у небо, не даючи їм зійтися. Минуло вісімнадцять тисяч років. З кожним днем небо піднімалося вище і вище, земля ставала більшою та міцнішою, а Пань-ґу ріс, продовжуючи утримувати небо на витягнутих руках. Нарешті, небо стало таким високим, а земля такою міцною, що вони вже не могли злитися воєдино. Тоді Пань-ґу опустив руки, ліг на землю і помер.

Його дихання стало вітром і хмарами, голос - громом, очі - сонцем і місяцем, кров - річками, волосся - деревами, кістки - металами і камінням. З насіння Пань-ґу виникли перлини, а з кісткового мозку - нефрит. З тих же комах, що повзали по тілу Пань-ґу, вийшли люди.

Але існує й інша не менш цікава легенда

Фу-сі (伏羲 Fúxī)

Прабатьками людей також називають пару божественних близнюків Фу-сі (伏羲 Fúxī) і Нюй-ва (女娲 Nǚwā), що жили на священній горі Куньлунь. Були вони дітьми моря і мали вигляд напівлюдей-напівзмій: з людськими головами і тілами морських змій-драконів.

Існують різні історії про те, як Нюй-ва стала прародителем людства. В одній розповідається, що спочатку вона народила якийсь безформний клубок, розрізала його на дрібні шматки і розкидала по всій землі. Там, де вони впали, з'явилися люди. В іншій описується як одного разу Нюй-ва, сидячи на березі ставка, почала ліпити з глини маленьку фігурку - подобу самої себе. Дуже радісною і привітною виявилася глиняна істота, і настільки вона їй сподобалася, що виліпила Нюй-ва ще безліч таких же чоловічків. Їй закортіло заселити людьми всю землю. Щоб полегшити собі роботу, Нюй-ва взяла довгу мотузку, і, вмочивши її в рідку глину, щосили нею махнула. Грудки глини, що розлетілися в різні боки, відразу ж перетворилися на людей.

Втомилася від цієї справи Нюй-ва. Тоді вона поділила людей на чоловіків і жінок, звелівши їм жити сім'ями і народжувати дітей.

 Нюй-ва (女娲 Nǚwā)

Її брат-близнюк Фу-сі навчив своїх дітей полювати і ловити рибу, добувати вогонь і варити їжу. Він також винайшов музичний інструмент під назвою «се», схожий на гуслі, рибальську сітку та інші корисні речі. Крім того, він накреслив вісім триграм - символічних знаків, що відображають різні явища і поняття, які стали основою книги, нині відомої під назвою "Книга змін" (易经 Yì Jīng).

Люди жили щасливим, безтурботним життям, не знаючи ані ворожнечі, ані заздрості. Земля давала плоди, і людям не потрібно було працювати, щоб прогодувати себе. Народжених дітей укладали, як в колиску, у пташині гнізда, і птахи розважали їх своїм щебетом. Леви і тигри були ласкаві, як коти, а змії - не отруйні.

Але одного разу дух води Ґун-ґун і дух вогню Чжу-жун посварилися між собою і почали війну. Дух вогню переміг, а переможений дух води в розпачі так сильно вдарився головою в гору Бучжоу, яка підпирала небо, що гора розкололася. Втративши опору, частина неба, впала на землю, проламавши її в декількох місцях. З проломів хлинули підземні води, змітаючи все на своєму шляху.

Нюй-ва кинулася рятувати світ. Вона взяла камені п'яти різних кольорів, розплавила їх на вогні і заклала ними дірку в небі. Китайці досі вірять: якщо придивитися, можна побачити на небі, латку, що відрізняється за кольором. В іншому варіанті міфу Нюй-ва полагодила небо за допомогою дрібних блискучих камінчиків, які перетворилися на зірки. Після цього Нюй-ва спалила багато-багато бамбуку, а попіл, що утворився, зібрала і загатила ним водяні потоки.

Порядок було відновлено. Але після цих подій світ трохи перекосився. Небо схилилося до заходу, і туди кожен день стали скочуватися сонце і місяць, а на південному-сході утворився жолоб, в який спрямувалися всі річки на землі. Тепер Нюй-ва могла відпочити. За одним з варіантів міфу, вона піпіднялася на небо, де досі живе в повній самотності. Творець завжди залишається наодинці з собою…

Михайло Іжик, українська служба МРК