У цьому році Китай святкує сорокаріччя проведення політики реформ і відкритості, в зв'язку з чим на Заході задають все більше і більше питань: «Куди далі піде Китай?», «Китай: партнер або суперник?», «Китай кидає виклик або ділиться можливостями?». На цьому тлі в неділю (16 грудня) в Пекіні відкрилася 3-тя міжнародна конференція «Зрозуміти Китай».

У роботі цьогорічного форуму взяли участь близько 600 осіб, в тому числі близько 40 відомих вчених і підприємців. На адресу конференції прийшов вітальний лист голови КНР Сі Цзіньпіна, в якому він підкреслив, що Китай буде і надалі всебічно поглиблювати реформи, розширювати відкритість, наполягати на реалізації нових концепцій розвитку, просувати високоякісний розвиток економіки країни, надавати все більше і більше можливостей всьому світу. Ці висловлювання глави китайської держави авторитетно відповіли на зацікавленість на Заході, дозволили як китайським, так і іноземним учасникам конференції провести серйозні і цікаві обговорення навколо теми форуму: «Новий імпульс розвитку Китаю і нові можливості глобального співробітництва».

Учасники дискусій спробували дати відповіді на три символічні питання: що є Китай сьогодні, звідки він прийшов і куди прямує?

Зупинившись на першому питанні, член політбюро ЦК КПК, голова канцелярії комітету ЦК КПК з зовнішніх питань Ян Цзєчи зазначив, що представники міжнародного співтовариства повинні пам'ятати: Китай завжди наполягає на мирному розвитку, просуває взаємовигідне співробітництво, наполягає на неупередженості та справедливості, закликає до загальної безпеки, виступає за принцип «перебувати в злагоді, маючи різні погляди». За словами глави прес-канцелярії Держради КНР Сюй Ліня, реформи і відкритість є яскравою характерною рисою сучасного Китаю, а також одним з ключових маневрів, що визначають долю сучасного Китаю.

Щодо другого питання, директор Інституту з вивчення стратегії інновацій та розвитку Китаю Чжен Біцзянь нагадав, що при всьому прогресі в КНР залишаються свої питання. Наприклад, за 40 років реформ і відкритості ВВП Китаю виріс з приблизно 360 млрд юанів в 1978 році до понад 82 трлн юанів, проте Китай знаходиться лише в сьомому десятку глобального рейтингу за обсягом ВВП на душу населення. З одного боку, Китай є світовим виробником, а з іншого, виробнича галузь Китаю в даний час все ще не дотягує до передового світового рівня. Така «подвійність» доводить, що новий початок політики реформ і відкритості заснований на історичному прогресі, досягнутому за минулі 40 років, а також заснований на нових головних соціальних суперечностях.

Куди далі піде Китай шляхом реформ і відкритості? Учасники конференції вважають, що відповідь на це питання цілком ясне, і визначено в плані соціально-економічного розвитку Китаю, прийнятому на 19-му з'їзді КПК. Згідно з планом, до 2020 року має бути збудовано «середньозаможне суспільство», до 2035 року – здійснена соціалістична модернізація, а до середини нинішнього століття планується перетворити Китай «на багату і могутню, демократичну і цивілізовану, гармонійну і прекрасну модернізовану соціалістичну державу». За словами Чжен Біцзяня, ця мета не передбачає прагнення до світового панування, її суть - в саморозвитку. В ході реалізації цієї мети Китай готовий працювати з іншими країнами над створенням спільноти єдиної долі.

Справедливість приходить з розуміння. За три дні форуму представники політичних і економічних кіл з усього світу обговорили питання подальшого розвитку Китаю, стратегії регіонального розвитку, технологічних інновацій, модернізації промисловості та ін. Вони шукали нові можливості для глобального співробітництва в області регіональної безпеки, створення міжнародного співробітництва нового типу, будівництва «одного пояса, одного шляху». Все це не тільки допоможе Заходу краще зрозуміти Китай, а й принесе користь миру.