Напередодні президент США Дональд Трамп дав інтерв'ю американському каналу CBS News, в якому розповів про своє ставлення до Китаю, Росії та Північної Кореї, а також дав коментар з приводу останніх актуальних подій.

Він настійно закликав Китай відмовитися від відповідного введення мит, оскільки у Пекіна немає достатньої кількості «патронів» для ведення «торгової війни».

Тим часом, розмовляючи з ведучою програми «60 хвилин» Леслі Шталь, Дональд Трамп заявив, що між США і Китаєм відбулася лише «торгова сутичка», але ще не розв'язана «торгова війна». В даний час він планує шукати можливості для охолодження «напруження пристрастей» стосовно цього питання.

На захист своєї думки про те, що у Китаю «закінчуються патрони», Трамп навів такі аргументи: найближчим часом Сполучені Штати введуть 25% мита на імпорт китайської продукції – на суму 100 млрд дол., хоча насправді мова йде про 200 млрд дол.. У відповідь на це Китай вводить ввізні мита в 25% на імпорт американських товарів загальним обсягом у 53,1 млрд дол.. Маніпулюючи цифрами, Трамп ймовірно хоче підкреслити невідповідність китайських контрзаходів у торгових суперечках, і тим самим вказати на те, що Китай немає достатнього «боєзапасу» для протистояння зі США.

Китайські аналітики підкреслюють, що торгові війни не є «грою цифр», а тісно пов'язані з інтересами численних підприємств і споживачів, які першими відчують наслідки конфронтації.

Китайський уряд завжди приділяє підвищену увагу концепції «народ і його інтереси понад усе» і не відмовиться від свого наміру з усією рішучістю відстоювати принципи вільної торгівлі і захищати багатосторонню систему, а також захищати спільні інтереси всіх зацікавлених країн-партнерів, економічних і господарюючих суб'єктів.

Насправді, раціональність і стриманість Китаю не означають, що «набої» закінчилися, але ніхто не збирається стріляти навмання. Навпаки, стійкість економіки Китаю та його величезний ринок є потужним «арсеналом» для подальшого вивіреного і продуманого протистояння США в торговельній війні.

Слід зазначити, що темпи зростання китайської економіки протягом 12 кварталів знаходиться в діапазоні 6,7% – 6,9%. В країні прийняті комплексні заходи з переорієнтації економіки від зростання експорту і зовнішніх інвестицій в сторону моделі, орієнтованої на зростання внутрішнього попиту, більше споживання послуг і розширення їх різноманітності.

З початку цього року в КНР прийняли комплекс практичних заходів щодо ще більшого посилення відкритості, що дозволило залучити в країну ще більше іноземних інвестицій. Зовсім скоро в Шанхаї пройде 1-й Китайський міжнародний ярмарок імпортних товарів (China International Import Expo, CIIE) – найбільша імпортна виставка Китаю. Як очікується, у заході візьмуть участь понад 150 тис. менеджерів із закупівель з Китаю та 130 країн і регіонів світу.

Крім того, китайський уряд планує знизити імпортні мита для всіх своїх зовнішньоторговельних партнерів, які підтримують режим максимального сприяння і принципу відкритості торгівлі. Зокрема, більш вигідні умови отримають Росія, Німеччина, Австралія, Бразилія, Малайзія, Японія і Південна Корея. Це, зрозуміло, вкрай не подобається американським підприємцям.

15 жовтня Конференція ООН з торгівлі і розвитку (ЮНКТАД) опублікувала звіт, в якому зазначається, що Китай став найбільшим світовим одержувачем прямих іноземних інвестицій. Зокрема, в першій половині нинішнього року обсяг іноінвестіцій виріс на 70 млрд дол., збільшившись на 6% в порівнянні з аналогічним періодом минулого року.

Згідно зі статистичними даними китайських митних органів, дисбаланс в китайсько-американській торгівлі досяг рекордного значення. За підсумками вересня профіцит Китаю склав 34,13 млрд дол.. Це майже на 3 млрд дол. більше серпневого показника.

У торговельній війні немає і не може бути переможців. Своїми агресивними діями Штати завдають шкоди, в першу чергу, власній економіці, власним виробникам продукції і власним громадянам, споживачам, і лише в другу чергу – своїм торговим партнерам. Навіть наймогутніша країна в світі не в силах уповільнити, і, тим більше, зупинити природний хід руху і розвиток економічної глобалізації.