16 вересня в Пекіні відбувся спеціалізований симпозіум в рамках Форуму з розвитку Китаю на високому рівні. У ньому взяли участь близько 800 представників китайських та іноземних підприємств, фахівців і держслужбовців урядових відомств, які озвучили свої пропозиції щодо просування реформ і відкритості Китаю в нову епоху.

«Я вже більше 20 років, як не працюю в Китаї, тепер я наче спостерігаю за цією країною з висоти пташиного польоту», – зазначив на форумі колишній головний представник Світового банку в Китаї, професор Пітер Ботлер з американського університету Джонса Хопкінса. Подібна точка зору дійсно важлива для спостерігачів, що стежать за розвитком Китаю, зокрема, сьогодні, коли Китай через 40 років реформ і відкритості, перебуває в умовах невизначеної і нестабільної міжнародної ситуації, в якій набирають силу антиглобалістські тенденції і торговий протекціонізм.

Дійсно, якщо подивитися на Китай з пташиного польоту, що ми побачимо?

Перш за все, звичайно, величезні успіхи, досягнуті в розвитку країни, її міць, що стало основою впевненості в тому, що Китай здатний налагодити справи у себе вдома. За 40 років Китай активно інтегрувався зі світом і досяг помітних успіхів.

Протягом 40 років завдяки політиці реформ і відкритості понад 700 млн китайців перемогли з крайню бідність, а це більше 70% загальносвітового незаможного населення. Середня тривалість життя населення в країні підвищилася з 67,8 років в 1981 році до 76,7 років у 2017-му. Згідно з оцінкою Світового банку, в 1999 році Китай перейшов до списку країн із середніми доходами базового рівня, а в 2010-му його зарахували до країн із середнім доходом високого рівня. У 2017 році валовий внутрішній продукт на душу населення склав близько 9 тис. доларів.

По-друге, всі спостерігають різницю між Китаєм та іншими країнами, а також виклики, які стоять перед країною, що спонукає Китай продовжувати курс реформ і розширювати відкритість. Значний розрив між Китаєм і світом як і раніше полягає в низькому рівні розвитку: за рівнем ВВП на душу населення Китай займає на 70-е місце серед понад 190 країн і регіонів світу. Станом на кінець минулого року, понад 30 мільйонів населення країни перебуває за межею бідності. Тому Китаю необхідно планувати подальший шлях високоефективного соціально-економічного і соціального розвитку.

І на завершення, всі відзначають потенціал розвитку країни і користь від цього розвитку, що стало запорукою загального розвитку країни і світу в майбутньому. 40 років тому економіка Китаю становила лише 1,8% від загальносвітового обсягу. У минулому році цей показник склав близько 15%, внесок Китаю в глобальне економічне зростання багато років поспіль перевищує 30%. Китай є найбільшим у світі експортером і другим за величиною імпортером у світі. Китай ділиться результатами і можливостями свого економічного розвитку з іншими країнами світу.

Колишній головний економіст Світового банку Лінь Їфу вважає, що Китай повинен взяти на себе ще більшу відповідальність за глобальну систему розвитку, стимулювати економічне зростання, допомагати найменш розвиненим країнам в ліквідації бідності і ділитися плодами свого розвитку.

Однак Китай, в першу чергу, повинен налагодити справи у себе в країні. Тільки так Китай стане більш привабливою і відкритою країною, а світ знайде можливість отримати користь від розвитку Китаю.