25 липня в Вашингтоні пройшла зустріч президента США Дональда Трампа з головою Європейської комісії Жан-Клодом Юнкером. Сторони за підсумками переговорів домовилися не вводити нові тарифи до закінчення діалогу. Таким чином, торгова напруга між США і ЄС начебто призупинилася. За останні дні навколо нульових мит, бар'єрів і субсидій на промислову продукцію, за винятком автопрому, висунутих Д. Трампом, в Європі лунали різні голоси.

Нагадаємо, що 26 липня президент США, виступаючи перед сільгоспвиробниками в Айові, заявив про «відкриття Європи» для американських фермерів. Торговий представник США Роберт Лайтхайзер на слуханнях в конгресі затвердив, що питання сільського господарства з європейськими колегами обговорили.

Однак в Європі позиції, мабуть, інші. Президент Франції Еммануель Макрон розкритикував ідею нової торговельної угоди з США і виступив проти переговорів з Вашингтоном про створення глобального трансатлантичного торговельного та інвестиційного партнерства (ТТІП). Прем'єр-міністр Іспанії Педро Санчес висловив готовність захисту спільної сільськогосподарської політики ЄС. «Іспанія не довіряє унілатералізму», - сказав П. Санчес.

Справді, гостре протистояння між США і Європою з питань сільського господарства вважають важливою причиною невдачі переговорів про ТТІП між США і ЄС, що тривали 3 роки. Європа висунула поняття «Географічна індикація», що має на увазі неприпустимість імпорту тих американських товарів на ринки ЄС, у яких є подібне найменування, від цієї пропозиції США відмовилися. Крім того, в Європі також відмовилися від ввезення американських генномодифікованих продуктів.

Як відомо, подібні розбіжності відображають глибоке занепокоєння з боку Брюсселя, іншими словами, протиріччя між старою домашньою керуючою моделлю сільського господарства Європи і сучасною корпораційною моделлю США. За даними, опублікованими урядом США, в 2017 році позитивне сальдо торгівлі ЄС і США склало 9,4 млрд. дол.

Хоча лідери ключових країн ЄС заявили, що не поділяють думки Трампа щодо позицій про сільське господарство в торговельну угоду, в цілому в Євросоюзі обіцяли просувати співробітництво в цій сфері в подальшому.

Однак, Європейський союз дійсно має ряд можливостей для допомоги Вашингтону. Чи відносяться до їх числа закупівлі надлишків сої у США, які виявилися у важкій ситуації через відмову Китаю імпортувати соєві боби зі Сполучених штатів?

Безумовно негативну відповідь дає агентство «Блумберг». За його повідомленням, європейський ринок є однією з альтернатив для закупівель сої з США, але він далекий від купівельної спроможності Китаю. У 2017 році експорт соєвих бобів зі Штатів в КНР оцінювався в 12,3 млрд доларів; в Євросоюз же американцями сої було продано лише на 1,6 млрд доларів. За попередніми розрахунками, з 2018 по 2019 рр. обсяг закупівель американських соєвих бобів Євросоюзом складе 15,3 млн тонн - менше 1/6 від того, що міг би купити Китай.

Президент США Дональд Трамп ввів мита на китайський імпорт на мільярди доларів. У свою чергу, Китай пішов на відповідні заходи, приступивши до стягування додаткових мит з ряду продукції зі Сполучених штатів; серед інших опинилися і соєві боби, що боляче вдарило по американським селянам і дало старт політичному тиску на самого Дональда Трампа. Полегшити цю ситуацію, судячи з усього, Європа неспроможна.

Як зазначило агентство «Рейтер», досягнута угоду між США та ЄС має чисто символічне значення - Євросоюз почав нарощувати ввезення американської сої ще до підписання угоди завдяки низькій ціні. В ЄС вже уточнили: незважаючи на всі висловлювання про наміри збільшення закупівельних обсягів, головним орієнтиром все ж залишаються реальні потреби європейського ринку.

За підрахунками американського видання «Mother Jones», обсяг імпорту соєвих бобів з США становить близько третини від загальних потреб Євросоюзу. Висновок журналу збігається з позиціями вищезазначених колег: навіть якщо Європа збільшить ввезення, це буде лише підмогою, але аж ніяк не вирішальним фактором для американських виробників. Згідно аналізу Університету штату Іллінойс (США), американські фермери вийдуть на прибуткові умови тільки в тому випадку, якщо ціна на сою підвищиться до 10,05 доларів за бушель, тобто трохи більше ніж за 35 літрів.

Американським фермерам потрібен стабільний експортний ринок, а не фінансова допомога уряду США. Очевидно - Європа неспроможна спожити всю американську сою, від якої відмовився Китай. Для 3,1 млн американських фермерів китайський ринок, над контактом з яким вони працювали кілька десятків років, був втрачений.