Заглянути в майбутнє завжди цікаво. Дізнатися про майбутнє найбільш населеної країни світу і однієї з найбільших світових держав ще цікавіще. Але якщо ця країна — один з головних ваших торгових партнерів, то така цікавість переходить в розряд необхідності.

Сьогодні в різних регіонах Китаю створена всебічна, широка і багатоступенева структура відкритості зовнішньому світу. Китай, будуючи свої плани на майбутнє, приділяє велику увагу координованому розвитку економіки, політики, культури та суспільства. Велике освоєння західних районів, на яке центральний китайський уряд кидає всі зусилля і ресурси, має велике значення для майбутнього країни. Китай зайнятий розробкою стратегії і плану розвитку західних районів відповідно до генеральної стратегії їх освоєння, і цілком можливо, що через одне-два десятиліття найбільш передові і розвинені регіони візьмуть на себе роль маяка, дороговказ до зовнішнього ринку, зростання валютних доходів від експорту, запозичення передових технологій та інших сфер. Адже мета проста і зрозуміла: створення великого Західного Китаю з процвітаючою економікою, політично стабільного, з прекрасним ландшафтом і розвиненою культурою. Це повністю узгоджується з генеральною метою будівництва багатої і процвітаючої, демократичної та цивілізованої соціалістичної модернізованої держави.

Найяскравіша особливість нового періоду — реформи і відкритість. Їх цілі полягають в розкріпаченні та розвитку продуктивних сил, здійсненні модернізації країни, забезпеченні заможного рівня життя населення та відродження великої китайської нації. Проведення політики реформ і відкритості також має на меті самовдосконалення і розвиток соціалізму з китайською специфікою.

Політика відкритості зовнішньому світу почала планомірно здійснюватися урядом з 1978 року поряд з рішенням про реформування економічної системи. Починаючи з 1980 року в Китаї один за одним були створені п'ять особливих економічних районів — в Шеньчжені, Чжухаї і Шаньтоу провінції Ґуандун, в Сямені провінції Фуцзянь і в провінції Хайнань. У 1984 р. статус «відкритих» отримали 14 приморських міст: Далянь, Ціньхуандао, Тяньцзінь, Яньтай, Ціндао, Ляньюньґан, Наньтун, Шанхай, Нінбо, Веньчжоу, Фучжоу, Ґуанчжоу, Чжаньцзян і Бейхай. З 1985 року одна за одною були відкриті зони економічного освоєння в дельтах річок Янцзи і Чжуцзян, в економічному трикутнику на півдні провінції Фуцзянь, на півостровах Шаньдун і Ляодун, в Хебеї та Їуансі-Чжуанському автономному районі. Так сформувалася приморська смуга відкритості.

Кілька років тому, через місяць після завершення 18 з'їзду Компартії Китаю, новообраний генеральний секретар ЦК КПК Сі Цзіньпін відправився з Пекіна в Шеньчжень — в регіон, звідки починалася китайська економічна реформа. Він поклав вінок до бронзової статуї Ден Сяопіна і сказав: «Рішення Центрального Комітету партії почати реформи і відкритість було правильним. З цього дня ми продовжимо рухатися по правильному шляху, який дозволить наростити державну міць Китаю і підвищити добробут народу. І ми досягнемо ще більших успіхів». У своїх висловлюваннях Сі Цзіньпін віддав належне попередникам і висловив намір вивести політику реформ і відкритості на новий шлях. Для сучасного Китаю дуже важливо чітко визначити напрями розвитку реформ і пробудити у громадськості позитивне ставлення до їх продовження. Уряд повинен допомогти сучасній китайській молоді відчути впевненість в своє професійне майбутнє і викликати відчуття причетності до глобальних перетворень в країні, посилити почуття згуртованості і єдності, національної ідентичності.

Сі Цзіньпін в книзі «Про державне управління» зазначив, що китайська економіка має широкі перспективи розвитку. «Китай має намір твердо дотримуватися політики реформ і відкритості, прискорювати темпи трансформації моделі розвитку, неухильно керуватися курсом на розширення відкритості зовнішньому світу, продовжувати створювати для зарубіжних підприємств більш сприятливі умови і середовище», — зазначив китайський лідер, особливо підкресливши той факт, що економічна модернізація — це і є пріоритетний напрямок реформ, що відбуваються в КНР.

Економічний підйом Китаю в кінці минулого століття став одним з найбільш важливих подій у світі. За майже 40 років системно-структурних і соціально-економічних перетворень в умовах соціалізму з китайською специфікою КНР домоглася грандіозних успіхів у соціально-економічному розвитку і створила конкурентоспроможну економіку, яка і в умовах глобальної кризи забезпечувала високі темпи економічного зростання. У нового керівництва не бракуватиме сміливості та рішучості подолати ідеологічні перешкоди і зламати оборону, виставлену на захист інтересів певних груп. Китай створив винищувач п'ятого покоління J-20, пасажирський авіалайнер С919, запустив в космос людей, сфотографував зворотний бік Місяця, створив найшвидший у світі суперкомп'ютер «Тяньхе»... Завдяки політиці реформ і відкритості останніх десятиліть внесок Китаю в світову економіку, культуру, політичну стабільність — величезний. І важко уявити, що десь знайдеться сила, здатна змусити Китай зійти з наміченого шляху.

(Автор: Р. Мишковський)