До кінця 2014 року кількість населення Китаю старше 60 років досягла 212 млн людей, що становить 15,5% від загальної чисельності населення країни. Відповідно до «Доповіді про розвиток китайських сімей 2015 року» Державного комітету у справах охорони здоров'я та планового дітонародження КНР, половину населення літнього віку складають люди зі «спорожнілим гніздом», тобто у яких діти виросли і покинули батьківський дім.

Професор науково-дослідного центру розвитку народонаселення Народного університету Китаю Сун Цзянь заявив, що фоном швидкого старіння населення Китаю є реструктуризація економіки та урбанізація.

«Фоном швидкого старіння населення Китаю є транформація економіки та урбанізація, через що перед країною постають ще більш серйозні проблеми», — каже Сун Цзянь. За його словами, з одного боку, реструктуризація економіки призвела до того, що пенсійні ресурси більшою мірою залежать від членів сім'ї і уряду, що стосується людей, що пропрацювали все життя на одній роботі, у них зазвичай є почуття провини і занедбаності. У той же час, економічна реструктуризація призводить до збільшення конкуренції за робочі місця серед молоді, робота і сімейні обов'язки самі по собі нелегке завдання, не кажучи вже про витрати часу і енергії на турботу про літніх людей.

З іншого боку, урбанізація призводить до відтоку великої кількості робочої сили з сіл у міста, люди похилого віку в основному залишаються в селах, не тільки втрачають спілкування і турботу з боку дітей, а й беруть на себе важку сільськогосподарську та домашню роботу, а також часто стають опікунами для онуків. На тлі далекої від ідеалу системи соціального забезпечення, нестача пенсійних, медичних та інших ресурсів, проблема старіння у сільській місцевості стає ще більш помітною.

Керівник Департаменту розвитку сім'ї Державного комітету у справах охорони здоров'я та планового дітонародження КНР повідомив: «Сім'я, як і раніше залишається головним середовищем життя літніх людей, турбота членів сім'ї про літніх родичів досі залишається основною формою життя пенсіонерів, проте в системі соціальної політики у відношенні до літніх людей не вистачає сімейної підтримки цих людей, ще більше не вистачає політики підтримки літніх людей членами їх сімей ».

Професор Університету Цінхуа Ян Яньсу вважає, що Китай перебуває в процесі трансформації від інвестиційно рухомої економіки до споживчого типу економіки. У міру економічного розвитку, нинішні люди літнього віку можуть брати участь в удосконаленні структури активів літнього населення, підвищувати свою купівельну спроможність. У майбутньому, літнє населення буде не тягарем, а імпульсом економічного розвитку, до того ж поступово для них будуть формуватися дивіденди, в тому числі інвестиції в людський капітал, споживання, капіталовкладення і т.д.

«Звісно, для реалізації цієї мети необхідно виділити час на підготовку». Професор вважає, що Китай повинен прискорити підвищення обізнаності людей похилого віку про пенсійні активи, у тому числі людський капітал, працевлаштування, пенсійне забезпечення, базове медичне обслуговування і т.д.; також необхідно покращити структуру грошових активів літнього населення, слід вжити заходів щодо підвищення купівельної спроможності пенсіонерів, включаючи пенсійне управління та послуги покупок для літніх людей, стимулювати систему пенсійного обслуговування і розвиток промисловості для літніх людей.