| Нещодавно ми отримали лист від нашої читачки Валентини Степаненко з міського селища Олександрівка Кіровоградської області. У листі Валентина повідомляє, що 25 років тому вона вийшла заміж за військовослужбовця і переїхала в Україну з Білорусі. Україну Валентина вважає своєю другою батьківщиною, а українська мова вже давно стала для неї рідною.
Ось невелика цитата з її листа: «Коли я їхала з Білорусі, то всього лише переїжджала з однієї радянської республіки в іншу. Так робили багато сімей. Тим більше, що мій чоловік – українець. Після утворення незалежної України я залишилася тут. Нам, як військовослужбовцям, довелося пожити в різних місцях країни. Чесно зізнаюся, я ніколи не думала, що зможу так сильно полюбити Україну: її широкі простори, чуйних людей...»
Валентина далі пише про те, що послужило приводом для написання цього листа в Українську службу МРК. Торік до неї в гості приїжджав брат, який працює зараз в Китаї. Він привіз їй кілька пакетиків насіння квітів. Валентина зберегла їх і висадила цієї весни біля свого будинку. Вона навіть не могла уявити, що збере такий рясний квітковий «урожай».
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 |
• 
• 
• 
• 
• 
• 
