Правду кажуть:

Хіба за возом курява снується без кінця?

Хіба не рветься з часом нить, що зв'язує серця?

Такі «правду кажуть» – одна з особливостей сунських оповідок. За часів династії Сун (960-1279 рр.) їх декламували вуличні розповідачі. Не бувши певними, що довкола зібралися всі охочі, вони починали з невеликого ліричного вступу і лиш згодом переходили до основного сюжету. Відтак, слухачі, які підходили трохи згодом, могли зрозуміти про що мова, а отже і заплатити розповідачеві по закінченні оповіді. Уривок, що ми навели вище, теж не має прямого стосунку до сюжету але налаштовує слухача на відповідний лад: зараз він почує любовну історію з трагічним фіналом.

Обкладинка збірки новел та оповідок доби Сун «Нефритова Гуаньінь»

Саме такою є одна з найвідоміших сунських оповідок «Нефритова Гуаньінь». Головна героїня на ім'я Сюсю намагається самостійно будувати своє щастя. Якось у князівському домі, куди її продали колись, спалахує пожежа і вона, користуючись нагодою, тікає та ще й прихоплює з собою коханого каменеріза Цуй Ніна. Утім невдовзі подружжя знаходять і жорстоко карають. Дівчину забивають палицями, а Цуй Ніна відправляють у заслання. Та на цьому історія не закінчується. Дівчина несподівано наздоганяє коханого, і вони знову починають жити разом. Надія на щасливий кінець згасає, коли читач розуміє, що повернулась насправді не дівчина, а її дух – для того, щоб забрати Цуй Ніна з собою у потойбічний світ.

Вуличні розповідачі вже тоді, вочевидь, знали, як зацікавити широку аудиторію. Окрім мелодрам вони також розповідали про героїв-полководців, справедливих розбійників – тогочасних китайських «Робін Гудів» та всілякі побутові історії. Найсміливіші з них висловлювали протест проти усталених порядків, викриваючи жорстокість та свавілля можновладців. Що ми, власне, і бачимо в «Нефритовій Гуаньінь», де дівчина зазнає жорстокого покарання за те що наважилась порушити норми моралі феодального суспільства. Жінка, а тим більше рабиня не мала права розпоряджатися своєю долею, та ще й, порушуючи накази князя. Відчувається, що саме останнього автор зображає основним винуватцем трагедії, в той час як молоді Сюсю та Цуй Нін стають жертвами злих обставин:

Князь Сяньаньський був не в змозі стримать злобу дику,

Стражник Го не зміг мовчати, на біду велику,

Не змогла й Сюсю покинуть мужа між людей,

Майстер Цуй від злого духа не сховавсь ніде.

Зворотний бік обкладинки книги

Позаяк більшість сунських оповідок існували в усній формі, більшість з них були втрачені. Зберегти вдалось трохи більше тридцяти, завдяки тому, що свого часу вони були записані невідомими вже на сьогодні авторами. Окрім оповідок літературна спадщина доби Сун містить також низку новел. Це авторські твори з більш вишуканою, утім малозрозумілою, якщо її читати уголос мовою. В українського читача з цим проблем не повинно виникнути, оскільки як одні, так і інші були перекладені українською перекладачем Іваном Чирко. Збірку новел та оповідок доби Сун «Нефритова Гуаньінь» у 1983 році випустило видавництво художньої літератури «Дніпро».