Суань-ні (кит. 狻猊) – в китайській міфології відважна і сильна істота, схожа на лева. Згідно з віруваннями китайців, є восьмим з дев'яти синів дракона (молодше за нього лише Цзяоту). У книзі Ляо Чжая (1622-1715) міститься ілюстрація, де Суань-ні представлений короткошерстим звіром, який за розміром перевершує слона, з пухнастим хвостом і довгими іклами та кігтями. У тексті до малюнка розповідається історія мисливця, який нібито бачив як Суань-ні напав на слона.

Позаяк одна з особливостей характеру Суань-ні – надавати перевагу позиції спостерігача, то в китайському мистецтві його статуї, як правило, розміщують у сидячому вигляді біля ніг Будди або бодхісатви. Також він любить дивитися на полум'я і може вивергати вогонь. Тому зображення Суань-ні можна також зустріти на курильнях.

Ця істота неодноразово згадувалася в китайській літературі, зокрема в двох з чотирьох класичних романів.

У китайському романі XV століття «Річкові заплави», створеному на основі народних переказів, один з героїв, Ден Фей, має прізвисько «Суань-ні з вогняними (червоними) очима» (火眼狻猊).

У китайському романі XVI століття «Подорож на Захід» Суань-ні є одним з нащадків чудовиська Цзюлінвейкана (Jiulingweikang).

Незважаючи на усю казковість, ця істота має певне наукове підгрунтя: іноді вигляд Суань-ні порівнюється з реально існуючими хижаками останнього льодовикового періоду: печерним левом і шаблезубим тигром, які могли бути прототипами цього міфічного створіння.

Михайло Іжик, українська служба МРК