У Китаї, згадуючи про переклади поезії Тараса Шевченка, широкий загал відразу згадує про відомого перекладача його творів Ґе Баоцюаня. Коли говорять про Льва Толстого на думку приходить Цао Їн, а з Вольтером асоціюється Фу Лей... Справді, кожен з цих перекладачів завдяки своєму непересічному хисту, познайомив китайських читачів з шедеврами світової літератури, будуючи міст порозуміння між китайським та іноземним літературним світом. Так само, поширення китайської літератури за кордоном є неможливим без праці іноземних перекладачів. То ж сьогодні, ми хотіли б познайомити вас із талановитою українською перекладачкою Надією Кірносовою, яка розповідає українським читачам китайські історії.

Українська перекладачка Надія Кірносова

 "Глибокої осені, на 8-му місяці, безмежні ґаолянові поля червоніли, перетворюючись неначе на неосяжне море крові, ґаолян то щільною стіною блищав на сонці, то схиляв свої стебла, мов утомлена жінка; у ґаоляні часом шумувало кохання. Віяв холодний осінній вітер, яскраво світило сонце, і по небу кольору синьої черепиці пливли огрядні хмари, й ґаоляну сновигали купками люди з обличчями блідо-червоного кольору, і десятки років для них минали, мов один день".

Щойно ви прослухали уривок із твору «Червоний ґаолян: історія одного роду» Нобелівського лауреата 2012 року китайського письменника Мо Яня, у перекладі Надії Кірносової. Окрім цього твору на українську мову вона також переклала такі твори, як «Квітки бавовнику» Tє Ніна, «Дядечкова історія» Ван Аньї, «Про життя і смерть» Ши Тєшена, «Нуль годин на Різдво» Чжоу Сяофена, а також «Вовк-тотем» Цзян Жуня, та інші відомі твори сучасної китайської літератури.

Надія Кірносова переклала українською мовою велику кількість відомих творів сучасної китайської літератури

 Олена Шевченко, другий секретар Посольстві України в КНР

"Дуже приємно, що саме мені випала нагода говорити про творчість Надії Кірносової. Завдяки праці пані Кірносової, у наших співвітчизників є гарна можливість, по-перше, познайомитися з таким далеким і водночас близьким Китаєм, дізнатися як живуть сучасні китайці, про що вони мріють, про що вони думають. А по-друге, що напевне є більш важливим – це зрозуміти їх. Адже лише через взаємопроникнення, через взаємопізнання представники різних культур, а в даному випадку, представників української та китайської культури, можуть зрозуміти один одного, що посприяє зближенню наших дружніх народів".

Проте, чому Надія Кірносова вирішила поєднати своє життя з Китаєм та китайською літературою? Та чому вона взялася розповідати українським читачам китайські історії?

Через китайську мову до китайської літератури

Надія Кірносова народилася у 1979 році у Дніпропетровську. З дитинства вона почала проявляти здібності до точних наук. Усі рідні думали, що у майбутньому вона стане інженером. Однак на превеликий подив для усіх у 1993 році, закінчивши школу, дівчина вирішила вивчати китайську мову.

Надія Кірносова на березі річки у Дніпропетровську

 Надія Кірносова

"Коли я вступала до університету, для мене було важливо, щоб моя майбутня спеціальність була новою й цікавою, тому коли я побачила в переліку спеціальностей китайську мову, я відразу ж вирішила, що подаватиму документи туди. В Україні на той час китайську мову тільки починали викладати як окрему спеціальність, тож багато людей вважали такий фах перспективним. Відповідно, і я також".

Спочатку вивчення китайської мови давалося Надії не просто. Відразу після розпаду Радянського Союзу в Україні ще не було педагогів, які могли б викладати студентам китайську мову. Тому викладачів запрошували з Китаю. Оскільки вони не володіли ні українською, ні російською мовами, то заняття з першого ж дня велися повністю китайською мовою. Для людей, які раніше не мали про цю мову жодного уявлення, це було дуже складно. Утім, Надія розуміла, що у вивченні іноземної мови немає простих шляхів, потрібно багато слухати, писати, розмовляти і докладати чималих зусиль. Наполеглива студентка намагалась частіше гортати словник, більше розмовляти з викладачами, а також читати китайську літературу мовою оригіналу.

Ще до поступлення до вишу, Надія читала деякі відомі твори класичної китайської літератури у перекладі російською мовою. Коли ж її рівень знань китайської мови досягнув певного рівня, вона спробувала читати мовою оригіналу оповідання Лу Сюня та вірші танського поета Хань Шаня. З часом, коли її рівень китайської мови піднявся ще більше, викладачі порадили прочитати знаменитий класичний роман китайської літератури «Подорож на Захід». Книга відразу її захопила, Надія читала її і не могла відірватися. Досі «Подорож на Захід» залишається для неї улюбленим твором китайської класичної літератури.

Перші кроки на перекладацькому шляху

Після закінчення університету, коли більшість одногрупників почали займатися перекладами у бізнес-сфері, розраховуючи на більш високі заробітки, Надія Кірносова вирішила продовжити свої дослідження китайської літератури та перекладацької діяльності.

У 2000-х роках, по мірі зростання китайської економіки та міжнародного авторитету Китаю, українців, які б хотіли вивчати китайську мову, ставало все більше й більше. Однак, ця ніша у той час в українській культурній сфері була практично порожньою. То ж Надія зрозуміла, що слід знайомити українських читачів з китайською літературою, так у неї вперше майнула думка стати першим українським перекладачем сучасної китайської літератури.

У 2008 році, любов до китайської літератури все ж таки змусила Надію ступити на перекладацький шлях. Вона твердо вирішила, що першим твором, який вона перекладе, буде «Дядечкова історія» Ван Аньї.

  Надія Кірносова

"Коли я обираю твори для перекладу, я тільки в останню чергу керуюся власними уподобаннями, насамперед я зважаю на літературну вартість твору, а також обмірковую можливу реакцію українських читачів на нього. Наприклад, я вирішила перекладати «Дядечкова історія» Ван Аньї тому, що китайські критики визначили цей твір як перший постмодерний у китайській літературі. Я подумала, що в такому випадку в цього твору мають бути обов'язкові «точки дотику» із відомими українським читачам європейськими творами і він буде більш зрозумілий в українському контексті".

Завдяки своєму високому рівню володіння китайською мовою, а також багаторічній підготовці, Надія Кірносова дуже швидко виконала переклад цього твору. Однак у той час ні у кого не було досвіду у питанні друку китайської літератури в Україні. Молода перекладачка зверталася до багатьох видавництв, однак ніхто не міг їй підказати, як це можна втілити у життя. Як отримати авторське право? Яке видавництво може надрукувати книгу? Які існують ризики? Для людини, яка займається творчістю, легше було б самому написати новий твір, ніж вирішити усі ці запитання. Однак вперта перекладачка не опустила руки, вона твердо вирішила, що повинна пройти цей шлях, не зважаючи ні на що. Свій переклад вона направила в усі відомі їй видавництва, а також звернулася до Посольства КНР в Україні, попросивши про допомогу щодо вирішення питання авторських прав. Зусилля виявилися потраченими не марно. Врешті, за сприяння китайського посольства, твір був надрукований у відомому журналі «Всесвіт». Переклад твору викликав неабияке зацікавлення з боку українських читачів, які раніше мали не багато нагод познайомитися з китайською літературою. Тепер, прочитавши «Дядечкову історію», їм хотілося дізнатися ще більше. Наступний випуск «Всесвіту» був повністю присвячений китайській літературі.

Китайські майстри допомагають долати труднощі перекладу

Успіх ніколи не дається легко. У віці 36 років, Надія Кірносова переклала вже понад 10 творів сучасної китайської літератури. Щоб досягнути цього результату їй довелося докласти значних зусиль. Для того, щоб у процесі перекладу, мати кращий доступ до інформації, а також, щоб могти звертатися до китайських спеціалістів, у 2010 році Надії довелося залишити свій дім і рідних в Україні, та полетіти працювати до Китаю. Чотири роки пролетіли дуже швидко. Коли Надія отримала замовлення на переклад «Червоного ґаоляну», вона працювала у інформаційній агенції «Сіньхуа». На переклад твору видавництво дало лише півроку. За ці 6 місяців Надія Кірносова практично забула, що таке вільний час та відпочинок. Щодня після роботи, якою стомленою вона б не була, Надія виконувала переклад 2 сторінок твору. Вихідні дні теж не були виключенням. Якщо ж якогось дня, затримавшись на роботі, через відрядження, або у зв'язку з іншою причиною не вдавалось виконати денну норму перекладу, згаяне доводилося надолужувати наступного дня.

Надія Кірносова обговорює з китайськими колегами питання, які виникли у неї в процесі перекладу

 Катерина Данилова, колишня колега в агенції «Сіньхуа»

"У Пекіні пані Надія часто відвідувала Національну бібліотеку Китаю, де опрацьовувала наукові джерела. Окрім цього, вона завжди намагалася і намагається якомога активніше знайомитись із місцевою культурою. Зокрема, у Пекіні вона вивчала китайські народні танці".

Для кращого розуміння літературних творів, Надія Кірносова вивчає китайські народні танці

Разом з цим, як запевняє Надія, велике навантаження, відсутність вільного часу, невисока зарплатня, все це не завдає їй великого клопоту і не становить для неї проблеми. Набагато більше її хвилюють творчі складнощі, які їй доводиться долати. Наприклад, як найбільш влучно передати китайську лексику та особливий дух того чи іншого твору. Відмінності між українською та китайською культурами досить великі, а відповідних досліджень надзвичайно мало. Тому у процесі своєї роботи, Надія є одночасно дослідником і перекладачем. Вивчаючи проблематику зіставлення мовних ситуацій, вона досить поглиблено дослідила переклади творів Т. Шевченка у виконанні Ґе Баоцюаня. У результаті, вона, зокрема, зрозуміла, що передати атмосферу оригінального твору набагато важливіше, ніж послідовно перекласти його слово за словом, речення за реченням. Це відкриття суттєво допомогло їй у вирішенні тих завдань, які перед нею стояли.

Українська перекладачка дуже схвально відгукується про те, наскільки велике значення у китайському літературному середовищі надають поширенню своєї літератури за кордоном. Також, Надія отримала чималу допомогу від представників цього середовища. Вона брала участь у багатьох конференціях перекладачів, і з кожної з них намагалась отримати щось нове для себе. У серпні 2015 року, Надія Кірносова знову побувала у Китаї та взяла участь у «Форумі китайських та іноземних перекладачів літературних творів 2015», який був спільно організований Міністерством культури Китаю та Союзом китайських письменників. У рамках форуму для неї спеціально організували зустріч з видатним китайським письменником Мо Янем.

  Надія Кірносова

"Письменники загалом дуже цікаві люди, у кожного – свій характер. Наприклад, пан Алай, на моє враження, дуже комунікабельна людина. Він завжди відповідав на усі мої запитання, які виникали під час перекладу його роману. Його відповіді, при цьому, були дуже вичерпними. Натомість, пан Мо Янь здається більше мовчазною людиною. Хоча його слова, коли він щось говорить, мають завжди глибокий зміст. На форумі перекладачів у Пекіні, де я мала змогу поспілкуватися з цими та іншими китайськими письменниками завжди була атмосфера вільного спілкування. Викладачі могли з'ясовувати у письменників не лише запитання стосовно їхніх творів, а й думки письменників про різні події сучасності. Я вважаю, що таке спілкування допомогло мені й глибше зрозуміти твори китайської літератури, з якими я знайомилась, та краще й більш фахово їх перекласти."

Надія Кірносова у 2015 році виступає на «Форумі китайських та іноземних перекладачів літературних творів 2015»

Невтомний розповсюджувач китайської літератури

Надія розповіла нам, що хоча зараз в Україні цікавляться китайською літературою набагато більше ніж раніше, утім простір для розвитку у цій сфері ще досить великий. Зараз, окрім перекладацької роботи, Надія Кірносова займається також викладацькою діяльністю. Вона працює в Національному університеті ім. Т. Г. Шевченка на кафедрі китайської мови та літератури. Одним з основних предметів, який вона читає є китайська література.

  Мирослава Николишин

"Коли я навчалась в університеті Т.Г. Шевченка, Надія Анатоліївна Кірносова вела у нас лекції з теорії перекладу з китайської мови на українську. Її заняття завжди були цікаві, інформативні, сповнені секретів перекладу. Це викликало у нас бажання якомога більше перекладати і читати китайську літературу. За це я їй дуже вдячна".

Надія розповідає, щоб стати хорошим перекладачем, необхідно звикнути до самотності, не боятися невисокого заробітку, а також просто любити ту країну, літературу якої перекладаєш. Щодо своїх планів на майбутнє, Надія Кірносова розповіла наступне:

  Надія Кірносова

"Наразі я завершую переклад роману тибетського письменника Алая «І спаде курява…» Надалі, звісно, планую продовжувати займатися перекладами, однак конкретних планів ще не сформулювала".

Любі друзі, це була історія про Надію Кірносову, яка китайські історії переповідає українським читачам. Ми захоплюємося її досягненнями і одночасно чекаємо нових звершень та цікавих перекладів, з допомогою яких вона робить ще більший внесок у розвиток двосторонніх відносин між нашими країнами.