Лю Бан – імператор-засновник династії Західна Хань (206 до н.е. - 25 н.е.). він також є одним з двох імператорів низького походження в історії Китаю.  
　　Лю Бан був родом з селянської сім'ї, на початку свого життя під час правління династії Цінь, він був дрібним місцевим чиновником. Лю був також людиною з широкою натурою. Через те, що за його наказом були звільнені злочинці, він втік в гори. У 209 році до нашої ери в своєму рідному селі Лю Бан організував повстанців з числа місцевих жителів, це був відгук на селянське повстання під керівництвом Чень Шена і У Ґуана. Пізніше сам Лю Бан очолив армію повстанців, захопивши Сяньян – столицю держави Цінь. Саме ця подія поклала край пануванню династії Цінь. У столиці держави Цінь Лю Бан скасував кабальне ціньське законодавство і ввів 3 закони-правила, про які він домовився з радою старійшин міста: "Той, хто уб'є людину, карається смертю; той, хто понівечить або пограбує людину, буде покараний як бандит". Саме завдяки введенню цих законів народ підтримував Лю Бана. 

        Зайнявши Саньян, протягом 4 років повстанська армія Лю Бана стала вести бойові дії з іншим повсталим загоном на чолі з Сян Юєм, який зайняв землі Чу. У 202 році до нашої ери 300-тисячна армія Лю Бана оточила війська Сян Юя, внаслідок чого останній наклав на себе руки. Лю Бан отримав перемогу і в 202 році до нашої ери в Шаньдуні він проголосив себе імператором і назвав свою нову державу - Хань. 

　　 Лю Бан дуже добре вмів вибирати своє оточення, завдяки чому йому часто вдавалося уникнути загрози в критичні моменти. На початку свого перебування в Ханьчжуні в армії траплялися випадки дезертирства: так одного днявтік солдат на ім'я Хань Сінь. Дізнавшись про це, Сяо Хе, сподвижник Лю Бана, не встиг доповісти Лю Бану, він сам наздогнав Хань Сіня і привів його назад в гарнізон, а потім став всіляко рекомендувати його Лю Бану. Хоча у той час Хань Сінь був нікчемним солдатом, але для Лю Бана дуже багато означала думка Сяо Хе, тому він відразу ж призначив Хань Сіня генералом. Згодом Хань Сінь дійсно зробив видатні подвиги для встановлення влади Лю Бана в Піднебесній. 

　　 Найнебезпечніша подія, що стався в період встановлення панування Лю Бана в Піднебесній - це зустріч в Хунмені. У той час армія Сян Юя була сильніша за повстанські сили Лю Бана. Сян Юй всіма способами намагався знищити Лю Бана, щоб самому статиі імператором. Дізнавшись про це, Лю Бан разом зі своїм радником Чжан Ляном відправився в місце Хуньмень, де був розташований військовий гарнізон Сян Юя. Так, Лю Бан вирішив віддатися на милість Сян Юя. Радник Сян Юя – Фань Цзен рекомендував йому, скориставшись випадком, убити Лю Бана. Під час обіду прославлений генерал Сян Юя – Сян Чжуан під приводом показати танець з мечем спробував убити Лю Бана. У цей критичний момент радник Чжан Лян наказав охоронцеві Лю Бана – Фань Куею бути напоготові і в разі чого захистити свого пана. Через деякий час Лю Бан зробив вигляд, що йде справити нужду, а сам таємно повернувся в те місце, де була розташована його армія.  

　　 Коли Лю Бан покинув банкет, Чжан Лян підніс Сян Юю дарунок, сказавши йому, що Лю Бан вже віддалився, після цього він сам попрощався з Сян Юєм і пішов. Це і є відома подія в історії встановлення Хань під назвою "бенкет у Хунменьяні". Пізніше Лю Бан зібрав всі сили, і врешті-решт отримав перемогу над армією Сян Юя і після цього заснував династію Західна Хань. Після вступу на престол, Лю Бан з дійсним низку заходів, що були спрямовані на відновлення і розвиток виробництва. Через багатолітні війни значно зменшилася чисельність населення, тому Лю Бан наказав амністувати всіх колишніх злочинців, звільнити всіх рабів, демобілізувати солдатів. Він також зменшив і відмінив примусові повинності, а в цілому продовжував впроваджувати в життя систему управління, що склалася ще при династії Цінь, тобто розподіл земель-доль згідно з ратними заслугами.  

　　 Після падіння династії Цінь гуни – кочова народність, що панувала в північній частині Китаю, стали розширювати свою територію на південь, і на початку династії Хань постійно здійснювали набіги на прикордонні райони Хань. У 200 році до нашої ери Лю Бан особисто очолив похід проти гунів і в районі Бейден (нині місце на північному сході від міста Датун провінції Шаньсі) знаходився в семиденному щільному кільці оточення 300-тисячної кінноти гунів. Для виходу з такої небезпечної ситуації Лю Бану довелося прийняти умови гунів щодо династійних шлюбів з гунами, а також торгівельних відносини між Китаєм і гунами. 

　　В молодості Лю Бан був розбещеним в своїх моральних якостях і зневажав конфуціанців. Після вступу на престол він вважав, що він завоював владу в Піднебесній, б'ючись на коні, конфуціанські "Книга пісень" і "Книга історії" йому взагалі не потрібні. Тоді його сановник Лу Цзя сказав йому: "Б'ючись на коні ви утвердилися в Піднебесній, але то хіба зможете б'ючись на коні управляти нею?" Тоді Лю Бан наказав Лу Цзя скласти книгу, в якій були б викладені причини, чому династія Цінь втратила Піднебесну, щоб використовувати цю працю як настанову для управління. На 12 рік правління Ґао-цзу в ході придушення заколоту Їн Бу, Лю Бан був поранений стрілою, після чого він захворів і помер.