Є в Китаї приказка: "Зграя левів на чолі з бараном не переможе стадо баранів на чолі з левом." Цей ідіоматичний вислів - чен'юй підкреслює важливу роль воєначальника у війні. 

　　  Історія, про яку ми розповідаємо, сталася в II ст до н.е., в перші роки існування династії Хань. Хань і аристократія західних кочовників-гунів шляхом дінастійних шлюбів підтримували мир між собою, і воєн не траплялося. Проте згодом гун Чань Юй повірив обмовам і розірвав стосунки з Хань. У 158 р. до н.е. війська гунів підступили до кордону держави Хань. На всіх сигнальних вежах запалили вогонь, який був добре видний в далекій столиці того часу – місті Чан'ань. Ханьський імператор Веньді направив трьох генералів з військами, щоб чинити опір гунам. А для того, щоб захистити столицю Чан'ань, він ще наказав трьом генералам, щоб вони стали табором поблизу міста: Лю Лі в Башані, Сюй Лі в Цзімені, а Чжоу Яфу в Силю.  

　　 Одного дня Веньді особисто прибув з інспекцією військ. Спочатку він відвідав Башан. Побачивши імператора, Лю Лі і його підлеглі влаштували урочисту церемонію, і біля входу у військовий табір ніхто не зупинив Веньді, а перед його від'їздом всі вийшли прощатися з імператором, залишивши свої бойові пости. З подібною повагою Веньді зустріли і в Цзімені. Згодом Веньді поїхав в Силю. Побачивши людей, що наближаються, вартові тут же доповіли Чжоу Яфу. Негайно перед табором вишикувався загін в повному озброєнні.  

　　 Вартові зупинили передовий загін Веньді і не дали йому увійти до табору. Дозорним повідомили зі всією суворістю, що скоро прибуде імператор. А ті, не роздумуючи, відповіли, що "у військовому таборі всі слухають лише командира, і без його наказу нікого не допускають". Поки велися переговори, під'їхав Веньді. Вартові зупинили і його. Останньому довелося показати мандат імператора і наказати, щоб повідомили Чжоу Яфу, що імператор особисто прибув інспектувати війська. Чжоу наказав відкрити ворота і впустити Веньді. 

　　 У військовому таборі Веньді і його супроводжуючим сказали, що "згідно із статутом по території табору не дозволяється переміщатися верхи". Супроводжуючі розсердилися. А Веньді велів всім відпустити поводи, спішитися і йти вперед повільно. Чжоу Яфу в повному озброєнні і з войовничим виглядом з'явився перед Веньді. Він зробив уклін і сказав: "Я при повному озброєнні. Мені не можна ставати на коліна. Дозволите мені віддати вам військове вітання". Веньді був сильно приголомшений. Він привітав всіх і повернувся в Чан'ань. Слуги імператора висловили обурення поведінкою Чжоу Яфу, звинувативши його в нечемності до імператора. 

　　 А Веньді з жаром розхвалював його: "Ось це справжній воєначальник! У Башані і Цзімені дисципліна розхиталася. Якби на них раптово напав противник, вони неодмінно були б узяті в полон. А на війська Чжоу Яфу навряд чи хто посміє напасти!" Завдяки інспекції в Силю Веньді затвердився в думці про військовий талант Чжоу Яфу. Наступного року Веньді важко захворів. Перед смертю він покликав до себе сина-престолонаслідника, давши йому особливе повчання: "Коли в країні виникне заколот, признач Чжоу Яфу командувати військами і не помилишся".Після смерті Веньді на престол вступив його син Лю Ци, тобто Цзін-ді. Оскільки новий імператор був зовсім молодий, семеро правителів на чолі з Лю Бі з царства У спробували, користуючись випадком, підняти заколот і захопити владу. Цзін-ді послав Чжоу Яфу на придушення заколоту. Перед загрозою нападу семеро правителів Чжоу Яфу вирішив тримати оборону, а не наступати. Цзін-ді кілька разів наказував йому виступити на придушення бунтівників, але він відмовився. Чжоу добре знав, що хоча бунтівні війська сильні, проте, оскільки їх справа неправедна, довго вони не протримаються. І, дійсно, через деякий час, бунтівники почали хвилюватися і не раз викликали на бій Чжоу Яфу, проте той не відповідав. Ті завдавали застережливих ударів, але Чжоу Яфу розгадав їх задуми. 

　　  Врешті-решт, бунтівникам довелося відступити, і тоді Чжоу Яфу направив добірні війська на їх переслідування, внаслідок чого розбив їх. Під час втечі Лю Бі був убитий своїми підлеглими, а інші правителі, бачивши, що становище безнадійне, наклали на себе руки. Заколот семи правителів було приборкано, і в царстві Західна Хань, зміцнилася централізована влада, після чого почався блискучий період китайської історії.