В: Доброго дня, дорогі радіослухачі. Ласкаво просимо в програму «Ми всі говоримо китайською». Я - ведучий Володимир.
Л: Доброго дня, а я - Лі Сянь. Раді новій зустрічі в нашій передачі. Минулого тижня відбувалося найважливіше свято Китаю - свято Весни!
В: Так. Назва цього традиційного свята - «Чуньцзє» - складається зі слів: «chun» (春) означає «весна», а «jie» (节) - свято, тобто свято Весни.

Л: «Чуньцзє» - це початок Нового року за традиційним місячним китайським календарем. Китайський Новий рік наступає в перший молодик в період між 20-м січня і 20-м лютого за григоріанським календарем.
В: Строго кажучи, «Чуньцзє» починається щороку з першої декади дванадцятого місяця за місячним календарем і триває більше місяця, аж до середини першого місяця. Новорічні святкування закінчуються тільки після свята Ліхтарів, на п'ятнадцятий день першого місяця за місячним календарем.
Л: Але найважливіші дні свята припадають на переддень «Чуньцзє» і перші 7 днів після його настання.

В: Так. Перед святом в будинку необхідно провести генеральне прибирання, випрати і вичистити весь одяг і ковдри. Вичищені до блиску будинки набувають святкового вигляду. За китайською традицією напередодні «Чуньцзє» вся родина збирається за спільним святковим столом, безтурботно веде бесіду і дивиться грандіозний новорічний гала-концерт, трансльований Центральним телебаченням Китаю. Ті, хто перебувають далеко від рідної домівки, поспішають для зустрічі з рідними. За традицією в новорічну ніч люди не сплять і святкують до ранку.

Л: В 1-й день свята люди вдягають все нове і йдуть в гості до найближчих, друзів або родичів, щоб привітати їх з традиційним Новим роком. Тепер багато городян воліють виїжджати на відпочинок за місто або відправитися в місця масових гулянь і розваг. На 2-й день «Чуньцзе» заміжні жінки зі своїми сім'ями приходять в гості до батьків, дарують їм подарунки, вітають з Новим роком. А на третій день свята в старому Китаї було необхідно поминати предків.
Л: Володимире, ти знаєш, у свято «Чуньцзе» в Китаї прийнято запускати хлопавки і розвішувати на вікна та двері парні написи з побажаннями, обов'язково червоного кольору, а також надягати червоний одяг.
В: Так, знаю. Між іншим, я знаю, що всі ці традиції тісно пов'язані з легендою про чудовисько «нянь».

Л: Так. За переказами, «нянь» - це страшне чудовисько, що існувало в стародавньому Китаї. Зазвичай круглий рік воно мешкало в безодні моря і тільки напередодні нового року вилазило з води, вдиралося в поселення, поїдало там худобу і губило людей.
В: Тому місцеві селяни дуже боялися його і щорічно напередодні нового року люди з дітьми і домочадцями, покидали села, тікали в гори, ховаючись від хижого звіра «няня».

Л: Одного разу, напередодні Нового року, коли селяни одного села вирішували покинути село, щоб уникнути небезпеки, в село прийшов старий жебрак. А в цей час одні з сельчан зачиняли вікна або замикали будинки, інші - збирали речі в дорогу, а треті вели биків або овець, одним словом, в цей час в селі всі були зайняті, всі були в паніці, тому ніхто, природно, не звернув особливої уваги на жебрака. Тільки одна старенька дала йому трохи їжі і вмовляла його скоріше йти звідси, щоб уникнути зустрічі зі страшним звіром «нянем».

В: Але старий посміхнувся і сказав: «Якщо ви дозволите мені зупинитися у вашому будинку на одну ніч, то я обов'язково вижену «няня» з вашого села». Старенька з подивом подивилася на старого і помітила, що цей сивий чоловік з моложавим обличчям виглядає бадьорим та міцним, але все ж стала вмовляти його піднятися на гори, щоб сховатися від хижого «няня». Однак старий стояв на своєму і жінці довелося одній піти в гори. Опівночі «нянь» увірвався в село. Цього разу він виявив, що в селі щось не так.

Л: З жахом побачив «нянь», що в домі горить вогонь, а двері пофарбовані в червоний колір. Коли чудовисько підійшло до будинку, у дворі пролунав тріск бамбукових хлопавок. Він не насмілився увійти у двір. Виявляється, «нянь» боявся червоного кольору, яскравого полум'я і гучного шуму. «Нянь» сильно злякався і в паніці втік.

В: На другий день, тобто в перший день Нового року, люди повернулися в село. Побачивши, що все ціле в їх будинках, вони дуже здивувалися. У цей час старенька зрозуміла, в чому ж справа, і розповіла селянам про обіцянку старця. Почувши розповідь, всі дуже зраділи, вбралися в новий одяг, поздоровляючи один одного з настанням спокою, щастя і благополуччя. Ця історія швидко поширювалася серед сусідніх сіл, і з тих пір люди дізналися, як виганяти «няня».

Л: Тому щороку в переддень Нового року люди наклеюють на дверях червоні парні написи і запускають хлопавки, щоб в будинках всю ніч горіли вогні. А з настанням ранку прийнято обходити родичів і друзів, вітаючи всіх зі святом. Така традиція досі побутує в китайському народі.
В: А що стосується новорічного меню, то тут не можна не сказати про пельмені, китайською - «jiaozi» (饺子).

Л: Так. У новорічний вечір в Китаї прийнято їсти «jiaozi», це тому, що, по-перше, китайською слово «jiaozi» співзвучне зі словами «проводи старого і зустріч нового»; по-друге, «jiaozi» нагадують своєю формою традиційні злитки золота і срібла і символізують багатство.
В: Як відомо, в Китаї є 56 національностей. Цікаво, що новорічні свята, які відзначаються національними меншинами, за часом збігаються або близькі до «Чуньцзє» у ханьців, тобто власне китайців. Деякі святкові обряди національних меншин мають багато спільного зі звичаями ханьців, а деякі - відрізняються.

Л: Дорогі радіослухачі, наша програма добігає кінця. І на завершення нашої передачі послухайте новорічну пісню «恭喜恭喜 (gongxi gongxi)». Слово «gongxi» означає «вітаємо», саме це слово часто можна почути в свята або у дні веселощів.
В: У пісні є такі слова: «У переддень свята всюди люди вітають один одного. Всі розуміють, що зима скінчилася. Теплий весняний вітер пробуджує земну природу. Сніг лягає і тане, а проростає абрикос. Незважаючи на труднощі і випробування в році, що минає, нехай Новий рік виправдає всі надії, виконає заповітні бажання і втілить найсміливіші плани. Вітаємо вас зі святом Чуньцзє».

Л: Дорогі друзі, давайте повторимо ключове слово на сьогодні - це свято «Chunjie», тобто свято Весни. У переддень свята Чуньцзє всі в Китаї їдять пельмені, тобто «jiaozi».
В: Дякую за увагу. Всього вам доброго.
Л: До нових зустрічей в ефірі.