Сотні років тому первісні жителі цих місць, що спустилися з гір, тут не зникли. Вони зуміли подолати безліч труднощів, вижили і пристосувалися до життя. Зрештою вони і стали господарями цієї землі. Це - народність туцзя .

За давньою традицією народності туцзя, на честь підлітків, які досягли 17-річного віку, відбувався обряд їх посвяти в дорослих чоловіків. Вбрані в солом'яний одяг, вони танцюють, імітуючи підняття в гори, прохід через міст, полювання, здійснюють дійства, які відображають повсякденне життя. Цими трудовими навичками повинні володіти дорослі, щоб утримувати сім'ю і захищати свою рідну землю.

Сотні років тому для предків народності туцзя ці навички мали реальне значення для боротьби з ворогами. А сама церемонія мала відлякувати ворогів і надихати воїнів народності туцзя на боротьбу з ними.

Ставши дорослим, чоловік туцзя має право вибрати собі кохану дівчину. Юнаки і дівчата співають любовні пісні, висловлюючи один одному свою симпатію.

Наречений з радістю чекає важливого моменту в своєму житті - весілля. А наречена перед весіллям плаче від горя. Тим самим наречена висловлює свою тугу за батьками і закінчення свого дівоцтва. Цей процес називають «весіллям з плачем». Сім'я молодят живе в будинку, що побудований з дерева на палях, які здатні добре захистити будинок від вологи і комах. Так туцзя живуть і примножуються на цій землі.

У районі Улін'юань безліч чудових гір, таємничих печер і райських пейзажів. Тут століттями живуть туцзя. Вони трудяться, отримуючи в нагороду дари природи. З покоління в покоління вони живуть за принципами гармонії людини з природою. Ось так Улін'юань існує вже кілька тисяч років.

У 1992 році район Улінюань був включений до реєстру Всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО. -0 -