В: Доброго дня, шановні слухачі, ми дуже раді знову зустрітися з вами в програмі «Ми всі говоримо китайською». Біля мікрофона ведучі Володимир і Лі Сянь.

Л: Привіт усім. Сьогодні ми продовжимо цикл програм, що присвячені китайській науці і техніці. Головна тема уроку - знаменитий математик стародавнього Китаю Цзу Чунчжи і число «пі».

В: Але, як завжди, спочатку повторимо діалог минулого уроку. Головною його темою був китайський сільськогосподарський календар і його 24 сезони.

Л: Китайською це буде 农历 і 二十四节气.

(діалог:

--李娜，今天天气真冷，降温了，还刮北风！

--按照中国农历，昨天是立冬，代表着冬天来了。

--中国古人的智慧真是让人钦佩。

переклад:

-- Лі На, як сьогодні холодно, серйозне зниження температури і сильний північний вітер!

-- За китайським сільськогосподарським календарем вчора був сезон 立冬, тобто «початок зими», настала справжня зима.

-- Якими розумними були предки китайського народу! )

Лі Сянь: Дорогі друзі, ми починаємо сьогоднішній урок. Головна тема уроку - 祖冲之和圆周率

Володимир: Давайте послухаємо діалог цього уроку.

(діалог:

--李娜，我昨天去了科技博物馆。

--最让你感兴趣的是什么？

--我看到了中国古代科学家祖冲之的介绍，他在1700多年前，就把圆周率推算到小数点后六位。

--没错，这一数学推断比欧洲早1100多年。

переклад:

-- Лі На, я вчора відвідав Музей науки і техніки.

-- Що справило на тебе особливе враження?

-- Я там дізнався про математика стародавнього Китаю Цзу Чунчжи, який більше 1700 років тому обчислив число "пі" з точністю до шостого знака.

-- Правда! Подібне досягнення в математиці з'явилося в Європі більш ніж на 1100 років пізніше. )

Володимир: Герой нашого діалогу Саша відвідав Музей науки і техніки і був вражений досягненням стародавнього китайського математика.

Лі Сянь: Наука і техніка в китайській мові звучить як 科技. Перший ієрогліф 科 «ke», вимовляється в першому тоні, в перекладі на українську це «наука». Другий ієрогліф 技 «ji», вимовляється в четвертому тоні, в перекладі на українську мову - це «техніка», «технологія». 科技 - наука і техніка.

В: Стародавній Китай довгий час перебував в авангарді науково-технічного розвитку. Багато відкриттів і досягнень китайських вчених займають важливе місце в історії світової науки, в тому числі досягнення математика Цзу Чунчжи в обчисленні числа «пі».

Л: Математик в китайській мові звучить як 数学家. Слово 数学 «shuxue» вимовляється окремо в четвертому і другому тоні, в перекладі на українську, це - математика. Ієрогліф 家«jia» вимовляється в першому тоні, перекладається як - діяч. 数学家 - математик.

(Музична пауза)

В: Обчислення точного числа «пі» (відношення довжини окружності до її діаметра) було дуже важливим і дуже важким завданням в математиці. Багато стародавніх китайських математиків докладали зусиль по його обчислення. У V столітті зусилля китайського математика Цзу Чунчжи в цьому напрямку увінчалися успіхом.

В: Відношення довжини окружності до її діаметра китайською мовою звучить як 圆周率. Ієрогліф 圆 yuan, вимовляється в другому тоні, має значення «коло». Другий ієрогліф 周zhou, вимовляється в першому тоні, в перекладі на українську мову це - діаметр. А третій ієрогліф 率lǜ, вимовляється в четвертому тоні, в перекладі це - коефіцієнт, тариф. 圆周率yuánzhōulǜ - відношення довжини кола до його діаметра.

В: Успіхи Цзу Чунчжи в математиці були лише частиною математичних досягнень стародавнього Китаю. До 14 століття Китай завжди був однією з найрозвиненіших у математичному відношенні країн світу. Наприклад, XIII столітті в Китаї був знайдений спосіб розв'язання рівнянь в десятому ступені, в той час як в Європі лише в XVI столітті знайшли рішення кубічного рівняння.

(Музична пауза)

Л: Володимире, наш урок добігає кінця. Пропоную в кінці програми, як звичайно, послухати пісню.

В: Наша сьогоднішня тема - це математика. Сумніваюся, що на цю тему є якась пісня.

Л: Це не зовсім так. Наприклад в Китаї є популярна пісня під назвою «Я не математик». Її співає тайванська співачка Вей Жусюань. Пропоную її послухати.

В: Добре. Але до того, як вона прозвучить, ми традиційно повторимо діалог сьогоднішнього уроку та його переклад на українську мову.

(діалог:

--李娜，我昨天去了科技博物馆。

--最让你感兴趣的是什么？

--我看到了中国古代科学家祖冲之的介绍，他在1700多年前，就把圆周率推算到小数点后六位。

--没错，这一数学推断比欧洲早1100多年。

переклад:

-- Лі На, я вчора відвідав Музей науки і техніки.

-- Що справило на тебе особливе враження?

-- Я там дізнався про китайського математика Цзу Чунчжи, який більше 1700 років тому обчислив число "пі" з точністю до шостого знака.

-- Правда! Подібне досягнення в математиці з'явилося в Європі на більш ніж 1100 років пізніше. )

В: Дорогі друзі, наша сьогоднішня програма добігає кінця. Спасибі за увагу і до нових зустрічей. Якщо ви хочете більше дізнатися про Китай, відвідайте наш сайт, його адреса: www.ukrainian.cri.cn А зараз в ефірі - пісня «Я не математик».

Л: 再见!