На Олімпійських іграх Древньої Греції основними змаганнями було змагання в п'ятиборстві. Воно складалося із стрибка в довжину, метання диска, метання списа, бігу і боротьби. Всі ці види спорту знайомі нам, але деякі з них відрізнялися від сучасних змагань своїми правилами і звичаями. Наприклад, в змаганнях зі стрибків у довжину, якщо спортсмени приземлялися ногами нарізно, то результати не визнавались. Крім того, змагання зі стрибків у довжину виконувались під супровід флейти. Це допомагало спортсменам зібратися духом і контролювати ритм рухів. Коли лунав звук флейти, спортсмени починали стрибати, і повинні були завершити стрибки разом з завершенням звучання флейти. У змаганнях зі стрибків у довжину кожен спортсмен повинен був стрибати тримаючи кам'яну або металеву гантель вагою в 1,5-4,5 кілограм. Древні греки вважали, що гантелі допомагають стрибунам зберігати рівновагу, розмах рук і координувати розгін. Вони також передбачали, що важкі речі допомагають стрибунам приземлитися рівно. Проте, за результатами досліджень сучасних фахівців, гантелі не можуть допомогти спортсменам стрибнути далі, також не допомагають їм зберігати рівновагу. Древні греки помилялися у своєму припущенні щодо гантелей.

Метання диска, яке ми зараз часто бачимо на змаганнях з легкої атлетики, є спортивною спадщиною Олімпіади Древньої Греції. Диски, які застосовуються на сучасних Олімпійських іграх середньої ваги і діаметру, як і 15 дисків, розкопаних на місці, де проходила Олімпіада Древньої Греції. Скульптура ранньої класики Мирон «Діськобол» добре демонструє сучасникам позицію і спосіб метання диска старогрецьких дискоболів.

На Древніх Олімпійських іграх користувалися дисками зробленими з каменя. Після виникнення металевих виробів, в 6 столітті до нашої ери кам'яні диски були замінені металевими. Через те, що тоді не було заходів по захисту безпеки, коли проходило метання дисків, часто траплялися нещасні випадки.