Про українську службу Про Міжнародне радіо Китаю Наші контакти
Популярні статті
• Тайфун "Куджира" досяг берега південно-китайської провінції Хайнань
• Візит Лі Кецяна до Бельгії і Франції
• Китай вперше запросив іноземні війська для участі у військовому параді
• 4 людини загинули, більше 10 отримали поранення в результаті автокатастрофи у пров. Цзянсу
• 11 людей загинули унаслідок атаки талібів на будівлю парламенту Афганістану
Корисна інформація
Туристична азбука
Рекомендовані готелі
Екстрені телефони
Ми рекомендуємо
• Новий тренд китайських соцмереж — світлини з монетами на ключицях
• З історії реклами в Китаї
• Музей провінції Хубей
• Фотографії залізниць Китаю
• В Українському домі презентували інвестиційні можливості Івано-Франківської області
• Китайська рахівниця 算盘
 
Традиційна культура та методи управління в Китаї
2015-03-12 14:28:16 Джерело: Міжнародне радіо Китаю

У другій половині 2013 року пекінський фонд «修远» «Сююань» створив дослідницьку групу з традиційної культури, намагаючись відповісти на такі питання: що є стрижнем позачасових цінностей традиційної китайської культури; методологія традиційної культури в сучасну епоху; на яких аспектах традиційної культури слід зосередити увагу перед лицем викликів сучасності.

Журнал «Веньхуа цзунхен» «文化纵横»

Журнал «Веньхуа цзунхен» «文化纵横» («Питання культури») минулого року опублікував перші результати дослідження, що відображені в доповіді «Як нам сьогодні ставитися до традиційної культури».

На початку ХХ століття процес радикального анти-традиціоналізму породив образ мислення, який можна назвати «революційною діалектикою»: виходячи з необхідності термінового порятунку країни, рух за нову культуру повністю заперечував культуру традиційну, остаточно став на шлях «навчання у Заходу». Революційна діалектика означала, що, коли панівна група не бере на себе відповідальності, не представляє інтереси переважної більшості людей, то втрачає легітимність і революція стає необхідною.

Китайські дослідники вважають, що з утворенням Нового Китаю, революційна діалектика певною мірою вже завершила свою історичну місію. Особливо сьогодні, коли Китай прагне до створення «гармонійного суспільства», підкреслюється необхідність зосередитися на новому загальному розумінні реформ, приділяти більше уваги «узгодженості і рівновазі». Автори доповіді нагадують, що ще Мао Цзедун у статті «Про десять основних відносин» вже використав цей підхід. У цій статті, він не тільки пояснив поділ, але підкреслив єдність протилежностей, не підкреслював придушення одного одним. У народі між центральною і місцевою владою, між містом і селом, між регіонами є суперечності, але слід уникати розвитку суперечностей у протистояння, необхідно «у співпраці отримувати взаємний виграш».

Стрижнем такого діалектичного методу, де приділяється увага рівновазі, є акцент на єдності протилежностей - знати про наявність протилежностей, але робити наголос на єдності. У доповіді підкреслюється, що такий спосіб мислення має внутрішню узгодженість з ідеєю серединного шляху в конфуціанстві. Серединний шлях є головним принципом і методом розв'язання суперечностей в конфуціанській традиції - використовуючи сучасні поняття його також можна назвати «консервативною діалектикою». Конфуціанська традиція підкреслює необхідність збереження відносин між правителем і підданим, батьком і сином, чоловіком і дружиною, старшим і молодшим братом, центральною та місцевою владою, між Китаєм та іншими країнами. Основною ідеєю є принцип золотої середини, суть якого в прагненні до рівноправності відмінностей.

Тепер, коли Китай стикається зі складними питаннями соціального розшарування, які принесла ринкова економіка, вчені-гуманітарії пропонують розглянути цю проблему з точки зору «консервативної діалектики», реконструювати основні етичні концепції сучасного суспільства: створити моральні норми балансу прав і обов'язків, пом'якшити проблему надмірного зростання правової етики.

Етичний дискурс, що заснований на правах прийшов із Заходу. Цей принцип, який обертається навколо рівноправності, у минулому дозволяв вважати революцію природним правом народу і вважати революцію природно справедливою. В основі цієї ідеї була революційна діалектика; а лібералізм передбачав індивідуальні права в основному однаковими, і ці права вважав можливим з'єднати, щоб сформувати груповий інтерес, а потім шляхом загальних виборів здійснити групову боротьбу за підпорядкування меншості більшості, узгодження інтересів. Етика, що заснована на стандарті прав, розвиваючись до крайності, породжує проблеми. Коли суб'єкт права реалізується до окремої людини, кожна людина має право вимагати, але насправді право має свою ціну. Ціна права втілюється в конкретній відповідальності, не можна лише вимагати прав і не нести відповідальності. Загальне право має дорівнювати загальній відповідальності, якщо ми не беремо на себе відповідальності, відповідальність передається державі, тоді розширення прав держави є неминучим.

З метою пом'якшення руйнівної дії етики прав, нова етика повинна більше уваги приділяти ступеню відповідальності. У сфері політичного життя, має бути ясним, що джерелом законності загального права є відповідальність перед народом і державою. У сфері соціального життя, необхідно підкреслити, що індивідуальні права та обов'язки повинні бути взаємно адаптовані. Це означає, що самоосвіта сучасних громадян, блага індивідуальних прав повинні враховувати інтереси інших людей, ратуючи за індивідуальні права, слід бачити і власну відповідальність.

Обговорюючи конфуціанську традицію, автори доповіді вважають, що слід не просто згадати про конфуціанську етику, але й сприйняти ефективну частину західної етики, яка заснована на правах особистості, створити етику балансу прав і обов'язків.

Китай на цей час стикається з двома основними викликами, по-перше, тенденція величезних змін у світі: одночасно відбуваються глобалізація, комерціалізація, індустріалізація, урбанізація, інформатизація. В таких умовах змін, підтримання соціальної стабільності, узгодження різних інтересів стають все складнішими. Другим викликом є посилення міжнародної конкуренції: між економіками, що народжуються, і розвиненими економіками існують потужні технічні та інституційні бар'єри. Світова система торгівлі та світова економічна система, що контролюються економічними структурами розвинених країн, безперервно пожинають економічні плоди інших країн. Щоб вирватися з цієї незбалансованої економічної структури, необхідний потенціал могутніх держав, заклик єдиного органу прийняття рішень.

У західній історії існує багатий досвід місцевого самоврядування, але відсутній досвід управління перетвореннями великої країни. Якщо говорити про Китай, то йому необхідно одночасно відповідати на два виклики: управління перетвореннями та управління у великій країні. Управління перетвореннями у великій країні стоїть перед проблемою: і зберігати стабільність, і розвиватися. В управлінні перетвореннями можна запозичувати досвід з історії трансформації різних країн, але досвід управління великою країною можна знайти в історії Китаю.

Історія єдиної держави в Китаї налічує більш ніж два тисячоліття. Як зазначав відомий китайський історик Цянь Му (в нашій рубриці вже був переклад есе Цянь Му «Три шляхи людського життя»), в історії Китаю розвивалася цілісна система державного управління «вченими-політиками», яка на відміну від Заходу, забезпечувала тривалу стабільність політичного порядку, зберігала наступність цивілізації. Найбільшою перевагою системи «вчених-політиків» є забезпечення теоретичної, політичної та організаційної єдності панівної групи. Панівна група на основі конфуціанського принципу «народ - основа влади», робила наголос на «самовдосконаленні, наведенні порядку в родині, управлінні державою, умиротворенні Піднебесної». Тут дуже важливим є аспект політичного «почуття відповідальності», що значно відрізняється від характерної особливості політичного «представництва» західних класових політичних партій. З точки зору сучасної політики, нинішня політична система Китаю є однопартійною, але з точки зору традиції, однопартійна влада Китаю продовжує історичну інерцію «вчених-політиків».

Традиція «вчених-політиків» не тільки містить політичні ідеї, а й розробила методи управління, наприклад, систему управління провінціями і повітами, систему державних іспитів тощо. Ці ідеї і досвід управління єдиною великою країною, сьогодні неможливо судити і відкидати за допомогою західних політичних концепцій «східного деспотизму», «феодалізму» та ін. І як саме оцінити традиційний китайський досвід управління, як виявити його внутрішню цінність, є історичним завданням, за яке повинні нести відповідальність нинішні китайські інтелектуали.

Як світська цивілізація, китайська цивілізація не має потужної релігійної традиції, доцентрова сила цієї цивілізації ґрунтується на усвідомленні історії. Історія для китайського народу рівнозначна релігійним цінностям і переконанням, є унікальним способом розуміння світу. До теперішнього часу цей основний спосіб мислення не змінився.

На думку укладачів доповіді, між китайською традиційною ідеологією і соціалізмом вже існує тісний зв'язок. У стародавньому Китаї, в економічній сфері завжди підкреслювалося, що «у кого є постійний дохід, той має сталість». Конфуціанська традиція завжди будувала соціальну стабільність на основі рівномірного, сталого розподілу земельних ресурсів, для спільного життя більшості людей, а не капіталістичними методами залякування. Це дуже узгоджується з соціалістичною ідеологією. У сфері суспільного життя, конфуціанська традиційна ідеологія часто підкреслює узгодженість, підкреслює взаємопов'язаність, підкреслює, що суспільство являє собою органічне ціле. Кожна людина відповідає за інших людей, що в широкому сенсі слова відповідає соціалізму. У цьому сенсі соціалізм і конфуціанство взаємно пояснюють один одного, доходять висновку укладачі доповіді «Як нам сьогодні ставитися до традиційної культури».

Роздрукувати На головну сторінку
Інші новини по цій темі
Культура
v Ван Мен про небезпеку посередності в культурі 2015-02-12 17:06:55
v Виховання особистості і роль музики в стародавньому Китаї 2015-01-29 16:53:40
v Жасминовий чай від «Чжан ї юань» 2015-01-15 15:22:57
v Селфі епохи Тан 2015-01-07 10:17:09
v У Пекіні відкрилася виставка, присвячена 100-річчю з моменту появи в Китаї казок Андерсена 2014-09-13 16:27:45
v Китайська мова 2014-07-31 11:00:15
© China Radio International.CRI. All Rights Reserved. 16A Shijingshan Road, Beijing, China. 100040