Художник каже про своє розуміння китайського живопису так: «Важко сказати, в чому конкретно втілюється цей дух, у всіх різний життєвий досвід, по-різному виражають себе, по-різному ставляться до зображуваного об'єкта. Китайський живопис постійно змінюється, не в повсякденному розумінні, що картина - це зображення за допомогою туші і пензля на папері «сюаньчжи» або шовку. Якщо в світі мистецтва я знищу відчуття свіжості, маленького щастя, то просто буду смердючим моралістом.

Насолоджуючись живописом, крім історії мистецтва, слід знати історію і ще атмосферу в суспільстві, багато різних питань. Я не буду пояснювати, бо я не зовсім це розумію.

Що стосується особистої популярності, то мене це не хвилює, я турбуюся про більш глибокі речі, і я сподіваюся, що китайський живопис може стати відомим, китайське мистецтво стане світовим, так що люди в усьому світі побачать, наскільки класним є наше традиційне мистецтво! Я щиро сподіваюся, що все більше людей полюблять мистецтво, полюблять живопис, чим більше живопису, тим краще - а те, що там, на виставках, марна трата часу, всі люблять китайський живопис, всі вміють малювати, як мені бути? Їх популярність не така як у мене».