У 1955 році почалася масштабна акція критики архітектурного стилю так званого «великого даху». В той час до архітектурних ансамблів з великим дахом були включені: готель Сіцзян (нині готель «Дружба»), будівля гуртожитку місцевої адміністрації в районі Діаньмень, а також службовий корпус будівлі, в якому планували розмістити 4 міністерства та один комітет.

На той час, коли почалася критика архаїчного стилю, будівництво двох бічних будівель вже завершилося. А великий дах головної будівлі ще не було встановлено. Через напружену ситуацію довелося без установки даху завершити будівництво. Сьогодні ми можемо побачити, що корпус китайської академії наук без «капелюха». В той час ініціатор розповсюдження «національних форм» Лян Сичен, який присвятив все життя дослідженню китайської класичної архітектури, першим потрапив під удар.

До початку цієї масштабної критики Лян Сичен і Лінь Хуейїнь захворіли, перебували в лікарні. Критика не припинялася. Десятки людей збиралися в парку Їхеюань, писали статті, з професійної точки зору критикували Лян Сичена, який вважав, що комуністична партія не розуміє архітектуру. 28 березня 1955 в газеті «Женьмінь Жибао» була опублікована стаття «Проти марнотратства в архітектурі». До останніх хвилин життя Лінь Хуейїнь залишалося всього кілька днів.

Лінь Хуейінь померла вранці 1 квітня 1955 року. Після того, як дружина пішла з життя, Лян Сичен, перебуваючи на лікарняному ліжку, продовжив терпіти критику архаїчного стилю. У той час десятки критичних статей були вже готові, але масштабна акція критики раптом припинилася.

Архаїчний стиль Лян Сичена визначили як питання в професійній сфері, а не помилковий курс. На початку 1956 року на засіданні Народної політичної консультативної ради Китаю Лян Сичен зачитав статтю «Самокритика великого даху». У 1959 році Лян Сичен вступив у КПК.