Через багато років після смерті Лян Сичена і Лінь Хуейїнь їх імена стають відомими в Китаї. З попередніх програм вам уже знайоме ім'я Лінь Хуейїнь. Настав час розповісти про її чоловіка Лян Сичена.

Лінь Хуейїнь та Лян Сичен

Лян Сичен народився в Японії у 1901 році. Батько Лян Сичена Лян Цічао - знаменитий мислитель, політик, знавець китайського класичної освіти, родоначальник сучасних китайських ЗМІ в новій історії Китаю. За 2 роки до народження Лян Сичена стався переворот 1898 року. Лян Цічао, представник новаторів, якого разом з Кан Ювеєм назвали «Кан Лян», був змушений виїхати за кордон.

У 1907 році, коли Лян Сичену виповнилося 6 років, вся сім'я переїхала в місто Сюймо в Японії. У 1912 році, закінчивши 13-річне емігрантське життя, Лян Цічао повернувся в Китай. Це був час бурхливого розвитку, стан суспільства швидко змінювався. У 1915 році Лян Сичен поступив до школи Цінхуа. Серед однокурсників Лян Сичена були Вень Їдуо, Лян Шицю, Хуан Цзі.

4 травня 1919 спалахнув студентський рух, який вразив увесь світ, а ініціаторами цього руху були саме ці два батька - Лян Цічао і Лінь Чанмін – батько Лінь Хуейїнь. За рік до цього, коли Лінь Чанмін і Лінь Хуейїнь збиралися поїхати в Європу, Лян Цічао тільки закінчив свою подорож по Європі і повернувся в Китай, що стало важливим поворотом у житті Лян Цічао. Він вирішив залишити хаотичну політичну арену і присвятити себе культурі та науці. Лян Цічао почав читати лекції. За спогадами Лян Шіцю, співучня Лян Сичена в школі Цінхуа, тоді всі школярі дуже поважали і любили освіченого і невимушеного Лян Цічао.

Лян Цічао

Одного разу в школі Цінхуа Лян Цічао читав лекцію за темою «Емоції, що виражаються в китайських римованих текстах». Він то затуляв обличчя долонями, то тупав ногами, то дико реготав, то важко зітхав, писав абзац на дошці і потім читав. Коли він закінчував одну частину, голосно кликав сина, який сидів на першому ряду, «Сичен, витри дошку», і Лян Сичен раз за разом встрибував на трибуну і допомагав батькові.

Лян Цічао і Лінь Чанмін, які виросли в середовищі китайської традиційної культури і схилялися перед західною наукою, прагнули своїми знаннями і поглядами створити нову конституційну країну. У той же час, вони хотіли, щоб їхні діти теж прийняли і китайську, і західну культури. У 1924 році за рішенням старших Лян Сичен і Лінь Хуейїнь удвох попрямували до США на навчання. Їхні батьки хотіли, щоб вони у спільному студентському житті змогли більше дізнатися один одного, сформувати близькі стосунки, і, зрештою, створити сім'ю.

У 1924 році, перше літо в Америці Лян Сичен і Лінь Хуейінь прожили в Корнельському університеті. Після літніх канікул, вони вирушили до Філадельфії, де вступили до університету Пенсільванії. Вони окремо поступали на факультет архітектури та факультет живопису художнього інституту.

У той час, життя студентів було дуже напруженим, навчальне навантаження становило майже 40 годин на тиждень. Якщо ще врахувати численні практики з кресленнями, якими студенти факультету архітектури повинні були займатися, то загальний час на навчання щотижня становив близько 60 годин.

Лян Сичен

Лян Сичен у листах батькові скаржився на цілодобове креслення, він боявся, що стане ремісником, який тільки вміє креслити. Лян Цічао відповідав синові: «Ти вважаєш, що свої здібності не можуть відповідати твоєму ідеалу, і в ці роки займаєшся лише кресленням, боїшся стати ремісником. У тебе виникли такі почуття, які є ознакою того, що твої знання і кругозір прогресують, чому я дуже радію. Мен-цзи казав: «Можеш навчити людину правилам, але не можеш зробити її здібною», а те, чому вчишся в університеті, не виходить за межі правил. Чи станеш здібним, розумним - про це дізнаєшся тільки тоді, коли закінчиш університет. Я все життя в навчанні виходив з цієї точки зору, сподіваюся, що ви зможете зрозуміти і використати мій духовний досвід».

21 березня 1928 Лян Сичен і Лінь Хуейїнь уклали шлюб в Генеральному консульстві Китаю в Оттаві (Канада). Після цього Лян Цічао організував для них поїздку до Європи, щоб познайомитися з європейською архітектурою. В серпні 1928 року Лян Сичен з молодою дружиною повернувся на батьківщину, і вони були запрошені викладати на факультеті архітектури Північно-Східного університету в Шеньяні. Тут Лян Сичен став деканом факультету архітектури, професором. Подружжя спрямувало свої зусилля в сферу архітектури. Дослідження стародавнього зодчества в провінції Шаньсі не тільки стали їх величезним науковим внеском, а й призвели до того, що до того занедбані скарби національної архітектури в провінції Шаньсі стали відомі всьому світу.

В серпня 1929 року Лінь Хуейїнь в Пекіні в лікарні медичного коледжу народила дочку, яку назвали Цзайбін (ієрогліф «бін» був у назві бібліотеки Лян Цічао). У 1931 р. японські імперіалісти вторглися і окупували північний схід Китаю, сім'я Лян Сичена переїхала в Пекін. У цей період в житті Лян Сичен з'явилася людина, яка порушив спокій його сімейного життя. Це був учений Цзінь Юелінь - провідний філософ Китаю. Цзінь Юелінь закінчив університет Цінхуа, навчався в США, Великобританії, подорожував країнами Європи. Після повернення в Китай викладав в університеті Цінхуа і Пекінському університеті. Цзінь Юелінь в останні роки свого життя згадував, що з Лінь Хуейїнь його познайомив Сюй Чжимо. Коли сім'я Лінь Хуейїнь переїхала в Пекін їхні будинки опинилися поруч. Суботніми вечорами у дворі будинку Цзінь Юеліня збиралися друзі. Лян Сичен і Лінь Хуейїнь часто приєднувалися до їхньої компанії. Цзінь Юелінь вів вишуканий спосіб життя. Його сімейний кухар випікав дуже смачний хліб, який щоранку передавали в будинок Лян Сичена. У вільний час Юелінь заходив в будинок Лян Сичена випити чаю і поговорити. В результаті довгого спілкування у Лінь Хуейїнь і Цзінь Юеліня виникло взаємне почуття. Влітку 1932 року, коли Лян Сичен повернувся з археологічної експедиції в провінції Хебей, Лінь Хуейїнь сказала, що у них з Цзінь Юелінем кохання, і вона не знає, як їй бути.

Сичен після безсонної ночі наступного дня сказав Хуейїнь - ти вільна, якщо ти вибрала Цзіня, то бажаю вам вічного щастя. Лян Сичен згодом розповідав його другій дружині Лінь Чжу, що в цей момент він і Хуейїнь плакали. Хуейїнь переказала слова Сичена Цзінь Юеліню. Той сказав: «Судячи з цих слів Лян Сичена, він по-справжньому любить тебе, не хочу і тебе образити, але я не можу нашкодити людині, яка так щиро любить тебе, я повинен піти!»

Лян Сичен

Але все ж ця історія не залишила у цих трьох людей гіркого осаду. Цзінь Юелінь як і раніше був їх сусідом, вони ще більше стали довіряти один одному, при сварках Сичен і Хуейїнь раціональний і спокійний Юелінь виступав у ролі арбітра. До кінця життя Юелінь залишався холостяком.

Після смерті Хуейїнь Сичен в розмові зі своєю другою дружиною Лінь Чжу сказав, що бути чоловіком Хуейїнь не так легко. Сичен торкнувся цієї теми, тому що Лінь Чжу попросила його розповісти історію про те, як через Хуейїнь Цзінь Юелінь так все життя і не одружився. За словами Лінь Чжу, Сичен посміхнувся і сказав: «Хуейїнь особлива людина, її таланти різнобічні, так що бути її чоловіком не просто. У Китаї є така приказка: «Письменництво благо для себе, дружина благо для всіх». Але що стосується мене, дружина благо для мене, письменництво благо для дружини. Я не заперечую, що з Хуейїнь було іноді важко, тому що у неї був дуже живий розум, щоб жити з нею, потрібно було однаково реагувати, а то можна було не встигнути за нею».

Відомий американський синолог Джон Фейрбенк в своїх спогадах «Лян Сичен і Лінь Хуейїнь» писав про той час: «Я часто приїжджав увечері на велосипеді або на рикші в будинок Лян Сичена. Слуга відкривав червоні лаковані подвійні ворота, я проходив через внутрішній сад, щоб знайти Хуейїнь. Сидячи в затишному куточку вітальні з двома чашками гарячого чаю, ми не могли дочекатися моменту, коли зможемо висловити один одному припасені історії та думки. Іноді ми аналізували відмінність цінностей і способу життя в Китаї та США, а потім зверталися до багатьох спільних інтересів у галузі літератури, мистецтва і пригод, спілкуючись з незнайомими нам друзями наших друзів».