Відомий історик Цянь Му钱穆 (1895-1990) родом з міста Усі провінції Цзянсу. Батьки намагалися дати освіту Цянь Му та його брату. Коли Цянь Му було 12 років, помер батько і всі турботи про освіту дітей лягли на плечі матері. Виконуючи волю покійного чоловіка, мати Цянь Му зробила все, щоб діти продовжили навчання. Цянь Му почав отримувати освіту в школі нового типу, що була відкрита в селищі Данкоу міста Усі напередодні Сіньхайської революції. У школі були чудові вчителі, які не тільки давали фундаментальну конфуціанську освіту, а й знайомили учнів з новими ідеями, що привезли після навчання за кордоном. Цянь Му згадував про враження, яке справили на нього педагоги: «Яка з культур краще - східна або західна, останні сто років це питання не дає спокою всім китайцям, все своє життя вони перебувають в полоні цієї проблеми» .

У 1912 році Цянь Му почав викладати в сільській початковій школі, потім викладав у середній школі, Пекінському університеті Яньцзін, Пекінському університеті, в університеті Цінхуа, Південно-Західному об'єднаному університеті.

У 1949 році Цянь Му переїхав до Гонконгу. Восени 1950 року заснував коледж «Нова Азія» (нині Китайський університет Гонконгу), який дав притулок для студентів біженців війни. Цянь Му завжди слідував традиційному прагненню китайської інтелігенції до порятунку країни. Згадуючи про той час, він говорив: «Я заснував коледж «Нова Азія», тому що, коли приїхав з материка, то побачив багато молодих людей, які залишили батьківщину. Вони не знали що робити, опинилися в скрутному становищі, не у всіх була можливість виїхати на Тайвань. І я відчув, що повинен зайнятися їх освітою, було нестерпно дивитися, як вони втрачають можливість вчитися. У той же час я також вважав, що для мене це єдиний підходящий шлях. Хоча у мене не було впевненості, але завжди вважав, що це те, що потрібно робити».

Створення коледжу давалося нелегко. Один з перших студентів коледжу Юй Їнши назавжди зберіг у пам'яті таку сцену: «Одного дуже спекотного літа у Цянь Му стався важкий напад виразки шлунка, він лежав на підлозі в порожньому класі, щоб відновити сили. Я пішов провідати його, відчув, що йому дійсно погано. Запитав - що я можу зробити для вас? Він сказав - хочу прочитати зібрання творів Ван Янміна. Я пішов в книжковий магазин, щоб купити цю книгу. Коли повернувся, він все ще лежав на самоті в порожньому класі, коледж здавався зовсім порожнім».

За успішну роботу коледжу Цянь Му в 1955 році був удостоєний звання почесного доктора Гонконзького університету. У 1960 році його запросили читати лекції в Єльському університеті. У кінці семестру Єльський університет спеціально удостоїв Цянь Му звання почесного доктора гуманітарних наук. У 1965 році Цянь Му офіційно пішов з посади ректора коледжу «Нова Азія» і поїхав читати лекції на запрошення університету Малайзії.

У жовтні 1967 року Цянь Му як фахівець з китайської культури на запрошення Чан Кайши з Гонконгу переїхав на Тайвань. У наступному році він був обраний членом тайванської Академії Сініка.

В останні роки життя читав лекції і писав книгу, постійно виступав з новими ідеями. За допомогою дружини його книга була підготовлена до друку та публікувала під назвою «Запізнілі одкровення» (晚学盲言). Після кончини Цянь Му сім'я розвіяла його прах над озером Тайху на знак повернення на батьківщину.

У китайських наукових колах Цянь Му шанують як «великого майстра», більшість учених називають його останнім китайським вченим конфуціанцем, видатним синологом. Його роботи з історії та культури Китаю мають великий вплив в наукових колах країни і за кордоном.

Найбільш відома робота Цянь Му - «Основи історії Китаю» (国史大纲) , де він з точки зору тривалої перспективи досліджує протягом історії, відстоюючи точку зору, що громадяни повинні ставитися до історії своєї країни з теплотою і повагою. Цянь Му у своїй книзі закликав до захисту історичного та культурного надбання, пропагував історичну концепцію національної культури. Ця книга була визнана найкращою роботою з історії Китаю .

Есе Цянь Му «Три шляхи людського життя » (人生三路向), яке було написано в 1949 році, взяте з книги «Десять теорій людського життя» (人生 十 论) .