Наприклад, в провінції Шаньсі існує переказ, що пов'язує походження Дня холодної їжі з ім'ям якогось Цзє Цзитуя , вірного зброєносця одного з князів царства Цзінь, який жив у VI ст. до н. е. За переказами, князь був позбавлений престолу, і якийсь час йому довелося поневірятися у вигнанні. Одного разу він зі своєю свитою залишився без їжі, захворів і мало не помер голодною смертю, але зброєносець Цзє Цзитуй врятував його, нагодувавши шматком м'яса, що вирізав із власного стегна. Коли князь повернув собі престол , він забув віддячити свого самого відданого слугу. Цзє Цзитуй віддалився в гори і став відлюдником . Несподівано правитель згадав про нього і заходився кликати до себе на службу, але Цзє Цзитуй відповів відмовою. Тоді цзіньскій государ зважився на крайність: він наказав підпалити ліс, в якому ховався Цзє Цзитуй зі своєю матір'ю, але чесний слуга волів померти у вогні ніж служити людині, яка одного разу знехтувала боргом вдячності. Правитель був так вражений благородством зброєносця, що на згадку про нього заборонив своїм підданим відтепер кожного року у день смерті Цзє Цзитуя розводити вогонь у вогнищах.

Так і повелося, що цього дня люди стали приносити на могилу Цзє їжу, поминальну начиння і жертовні предмети, а також приводили могилу в порядок. На згадку про непохитну волю зброєносця в день загибелі Цзє перестали розводити вогонь і розігрівати їжу.

У стародавні часи свято Ханьши тривало до свята Цінмін, але поступово ці два свята злилися в одне.