Дуже багато художників полюбляють малювати коней. Не виключення і австралієць китайського походження художник Яо Дісюнь. Однак він відчуває до коней особливі почуття.

Яо Дісюнь виріс в Ілі-Казахському автономному окрузі Сіньцзяна. Щоранку він просипався під спів півнів за вікном або іржання табунів коней. У 5-6 років він уже скакав на конях разом з дорослими, а у 12 років уже сам непогано тримався в сідлі. Він чітко пам'ятає той час, коли вперше серйозно захопився кіньми.

«Моя мама за національністю росіянка. Їй дуже подобається вишивати гарні візерунки на краях штор, оборках скатертини. Нерідко вона вишивала зображення тварин. І от коли мені було 5 років, мама попросила мене перезняти візерунок на біле полотно, і першою моєю роботою був кінь. Можна сказати, що мої перші кроки в мистецтві були пов'язані з кіньми. З того часу моє життя тісно пов'язане з цими тваринами. Саме тоді я почав виявляти цікавість до образотворчого мистецтва».

Коні Ілі-Казахського автономного округу становлять основні сюжети картин Яо Дісюна. Йому подобається твердість і швидкість цих тварин. У Ілі-Казахському автономному окрузі Сіньцзяна Яо Дісюнь вірний супутник коней.

У 1979 р. Яо Дісюнь із родиною переїхав в Австралію. Уже відомому в Китаї художникові Яо Дісюну довелося робити вибір - продовжувати малювати коней у традиційному китайському стилі або повністю змінити зміст своїх робіт і перейти на живопис у західному стилі. Це питання мучило художника тривалий час. Багато друзів радили йому не писати більше картин у техніці ґохуа, а творити маслом, адже такі картини більше зрозумілі іноземцям. Але у підсумку Яо Дісюнь не зрадив собі й продовжив писати картини в китайському стилі.

За кордоном Яо Дісюнь живе дуже просто. Він багато працює й подорожує. За кілька років він 3 рази робив поїздки усією Австралією.

«Одного разу я тільки закінчив малювати картину, на якій зображені коні, до мене підійшов один австралійський художник і сказав: «Занадто просто». Я тільки посміхнувся на його слова, дістав чистий аркуш паперу й простягнув йому пензель, щоб він сам спробував. Він взяв кисть, занурив її в туш і розгубився. Він не знав із чого почати. Тоді я взяв його руку у свою й ми разом намалювали кенгуру. Він одразу змінив свою думку про мене, і зрозумів, що китайський традиційний живопис не такий простий, як може здатися на перший погляд».

Роботи Яо Дісюна дуже швидко отримали визнання в австралійців. Він створив картину довжиною 63 метри, що назвав «2000 кенгуру». Вона стала найдовшою картиною Австралії, і у 1988 році була занесена в Книгу рекордів Гіннеса.

В Австралії Яо Дісюнь також любить поїздити верхи на породистих конях у тихих малонаселених місцях. Але європейські породисті скакуни ніколи не зможуть замінити йому коней Ілі-Казахського автономного округу. Цього року Яо Дісюнь повернувся до себе на батьківщину в мальовничий Сіньцзян. Це його четверта поїздка додому з того моменту як він виїхав з Китаю.

Яо Дісюнь каже, що ніколи не забуде краси рідного краю. Верхівки гір вкриті снігом, блакитна гладь озер, теплі тихі вечори на річці Ілі. Все це знайшло відбиття в його картинах.

«Коли ми доїхали до Юйменґуан мені сказали, що ми вже приїхали в Сіньцзян. Взагалі-то я досить стримана людина, але в той момент у мене на очах з'явилися сльози. Коли я побачив верхівки засніжених гір я дуже розхвилювався».

Успіх найчастіше вимагає чималих зусиль, і навпаки - завзята праця повинна винагороджуватися. Яо Дісюн сказав нашому кореспондентові, що почуває себе досить молодим, і буде продовжувати творити. Він не тільки любить свою професію, але й щиро любить свою Батьківщину.