Символом Піднебесної вважається дракон. Китайською слово «дракон» звучить як «лун». Дракон є тотемною твариною Китаю вже не одну тисячу років. Китайський дракон «лун» - це міфологічна тварина. Його опис досить різноманітний. Але переважно усі сходяться в одному: лун - це тварина, у якої голова коня, ріг оленя, тіло змії, луска коропа й ока сови, чотири тигрові лапи мають орлині пазурі.

У Китаї є легенда, що на початку світ нагадував величезне куряче яйце, у якому панував хаос. У цьому яйці зародився першопредок людей - Пань із тілом змії й головою дракона. Багато років пролежавши в яйці, він перетворився на дорослу людину й вийшовши з яйця роз'єднав небо і землю.

Дракон сприймається в Китаї як символ імператора і його не лише шанують, але й поклоняються йому як творцю, силі й щастю. Він сприймається як володар вітру і дощу. Перші зображення дракона датуються шостим тисячоріччям до нашої ери. І сьогодні в місті Ланьчжоу є навіть НДІ культури дракона. І саме його співробітники стали ініціаторами проведення форуму за використання в англомовній літературі слова «лун» замість слова «дракон», тому що вони вважають,що англійське слово «дракон» несе й негативне значення, що зводиться до якоїсь загрози. Культурологи вважають, що сприйняття образа дракона в китайській і європейській культурах зовсім різні. У західній культурі дракон частіше символізує зло. Наприклад, у християнських легендах дракон є образом злого духу. У Древньому Єгипті він персоніфікував сили зла, переможені богом сонця Ра. І таке сприйняття дракона європейці переносять і на китайського дракона. Щоб дистанціюватися від цього західного дракона й виправити цю ситуацію китайські культурологи пропонують китайського дракона називати «лун».

Слід зазначити, що років шістдесят назад в англомовній літературі нерідко використовувалося слово «лун» для позначення китайського дракона. Це було запозичення з китайської мови. Тоді в назвах марок багатьох китайських товарів використовувалося слово «лун». Наприклад, були відомі сигарети «Лун вунг», які випускалися у 40-і роки минулого століття. І були дуже популярні серед російських емігрантів. Відомий китайський кіноактор, зірка кунфу – Брюс Лі мав китайське ім'я Лі Сю Лун, де «лун» перекладається, як «сильний і чарівний хлопець». Зображення дракона, яке використовується у відомому «танці дракона», коли його виконують в Австралії, називається «лун».

Згідно китайських народних вірувань, дракон є, насамперед, володарем водної стихії. В ієрархії китайських божеств він посідав третє місце після неба і землі. Існували чотири типи драконів: небесний дракон, що охороняв домівки богів; божественний дракон, що приносив вітер і дощ; дракон землі, який визначав напрямок і глибину річок і струмків; дракон, що охороняв скарби. Урагани й смерчі сприймалися як боротьба чорних і білих драконів, які роблять один одному удари, проливають на землю рясний дощ. Гуркіт грому нагадував гуркіт колісниці, що їхала по хмарах зі сходу на захід, і яка везла шість безрогих драконів. Зображення дракона в Китаї можна було побачити всюди: у храмах, у палацах, на меморіальних обелісках, на древніх спорудах, на стінах селянських будинків. Тільки на імператорському троні в Заборонному палаці їх майже чотириста. А в самому тронному залі більше дванадцяти тисяч.

Народна фантазія створила безліч різновидів драконів-володарів водної стихії. Існувало повір'я, начебто моря, річки й озера управляються драконами, які не піднімаються в небо. Вони відомі за назвою: жовтий дракон, змієподібний дракон, дракон що звивається. Згідно переказу, на дні моря зберігаються величезні скарби, що належать царю драконів. І в Китаї, коли хочуть сказати про багату людину, то кажуть: «Багатий, як цар-дракон».

Майже не всі незрозумілі явища природи люди пов'язували з витівками дракона. Його зображували в хмарах і в тумані або хвилях, щоб створити уявлення про можливість викликати вітер і хвилі. Він піднімався у небо й ширяв у хмарах, скалив ікла й випускав пазурі. В одній з легенд, що пояснюють популярність дракона в китайському народі, розповідається: Одного разу у морі занедужав цар драконів. Серед мешканців водного царства не знайшлося лікаря, який був би здатен його вилікувати і йому не залишалося нічого іншого, як в образі старця піти до людей. Але й там ніхто не міг заради йому. І лише найбільш відомий лікар, послухавши його, виявив що його серце б'ється не так як у людей. І тоді той був змушений зізнатися, що він дракон. Лікар сказав, що вилікувати зможе тільки в тому випадку, якщо він знову прийме вигляд дракона. І, хоча звичайно дракони не показуються людям, цього разу владика вод, щоб зцілитися від недуги, погодився здатися людині у своєму дійсному виді. Коли лікар оглянув його, то виявив під лускою сколопендру, що і чинила драконові сильний біль. Видаливши її, лікар вилікував дракона. І тоді на знак вдячності, цар драконів обіцяв послати на землю гарну погоду. З того часу щороку в день зцілення по всьому Китаю виконувався танець дракона. Цей день відзначається п'ятого числа п'ятого місяця за місячним календарем і називається «дуань у цзє» або «дуань ян цзє», що можна перекласти як «свято літнього сонцестояння». З нинішнього року свято внесене до списку державних свят і оголошене неробочим днем. У нинішньому році воно припадає на 8 червня. У парках, на площах великих і маленьких міст, у селищах і селах в цей день влаштовують святкові гуляння, центральним моментом яких є танець дракона. Тіло дракона, виготовлене з дерев'яного каркаса, обтягнутого кольоровою матерією, підняте на ціпках, несуть кілька сильних чоловіків. Залежно від довжини, а вона може досягати десятків метрів, їх кільість може доходити до сотні людей. Вони, під звуки китайських барабанів і литавр, що нагадують гуркіт грому, рухаються то повільно, то поступово прискорюючи крок і починають бігти, у той час як одні піднімають тіло дракона, інші опускають його, що створює враження дійсно пірнання дракона у хвилях. Поруч біжать ті, хто несе прапори різних кольорів: жовті і білі символізують вітер і воду, чорні й зелені - хмари. У дракона довга зелена борода й відкрита паща зі звисаючим червоним язиком. Підсвічений різнобарвними ліхтариками, він виглядає дуже сердито і водночас дуже велично. Перед драконом біжить людина, що несе на ціпку яскраво розфарбовану кулю, що одні називають перлиною, інші – сонцем. У південних провинціях Китаю в цей день по ріках їздять святково прикрашені човни й люди кидають у воду різні жертви драконові-повелитю вод. За східним гороскопом, дракон уважається самим щасливим знаком.