У Китаї прийнято називати останню ніч 12-го місяця старого року «чусі». «Чу» означає «кидати», «пройти»; а «сі» - переддень, ніч. «Чусі» виходить, що проходить остання ніч старого року і наступає новий рік. У Китаї «чусі» має інші назви, наприклад: «чує», «няньє» і «няньсаньши».

Китайський народ щодо «чусі» має різні звичаї. Житло ретельно прибирають. За кілька днів до «чусі» люди упорядковують будинки і двори. Усе стає чистим і охайним. У день «чусі» треба ще й викинути з будинку все брудне й старе. Ця традиція з'явилась завдяки древньому переказу, згідно якого бог Чжуаньсюй мав ледачого сина. Ледащо у звичайні дні завжди ходив у рваному брудному одязі. Одного разу у ніч «чусі» він помер у куті кімнати від холоду й голоду. Заведено у день «чусі» підчас прибирання приміщень зібрати старий одяг і залишки їжі та викинути все сміття й мотлох до настання Нового року. Це означає «ліквідувати вбогість і бідність».

Після прибирання люди наклеюють на стіни біля входу у будинок «парні написи», вішають ліхтарі, прагнучи додати житлу святковий вид. У народі в ніч «чусі» потрібно пити напій «тусу», що роблять із вина або води. За переказом, в одній халупі, а точніше в «тусу», тобто в землянці жив святий, котрий щодня в лісі збирав лікарські трави і рослини. У день «чусі» він дарував землякам виготовлені ним самим ліки і казав, що у перший день Нового року члени родини повинні випити це зілля, щоб уникнути хвороб і лиха. Пізніше він відкрив землякам свій рецепт, і люди назвали це зілля «тусу». Так, що ж таке «тусу» насправді? У древньому медичному трактаті написано, що ліки «тусу» робляться з 7 рослин і мають лікувально-профілактичний ефект.

У ніч «чусі», за традицією, всі родини Китаю збираються за святковим столом. У цей день ті, хто працюють в інших місцях, обов'язково повертаються додому і з іншими членами родини збираються за новорічним столом.

У Китаї в різних місцях новорічні страви готують по-різному. На півдні на стіл зазвичай ставлять більше десяти страв, серед них неодмінно доуфу - соєвий сир - і рибу. Це, у китайському розумінні, символи достатку. У північному Китаї на новорічний стіл неодмінно ставлять пельмені. Родина разом ліпить їх і разом їсть, тому пельмені символізують зустріч, єднання.

Увечері в день «чусі» батьки ведуть дітей до рідних і близьких, дарують подарунки, що китайською називають «куйсуй» («подарунок до Нового року»); запрошують знайомих на новорічну вечерю, що називається «бієсуй» («прощання зі старим роком»); після вечері всі вітають один одного з наступаючим роком, а потім повертаються додому, що називається «саньсуй» («розійтися по своїх будинках»). Двері будинків закривають, щоб ніхто зі злих духів не потрапив до будинка. Удома молоді вклоняються старим, а старі заохочують молодих теплими словами, дарують «червоні конверти» (конверти із грошима) дітям. Це називається «цисуй» (теж один з видів прощання зі старим роком). Уночі, коли зустрічають Новий рік, люди не лягають спати, дивляться телевізор, грають у карти, довго веселяться, співають, підпалюють у дворах петарди і феєрверки, щоб вогнем і гуркотом віджахнути погань. Таке пильнування називають «шоусуй» («очікування приходу Нового року»).

«Шоусуй» - найпоширеніше дійство в ніч «чусі». Древній китайський поет Лу Ю в своєму вірші «Шоусуй» писав: «Діти намагаються не спати, усі разом веселяться до опівночі». Зараз дітлахи особливо радіють. Деякі з них у звичайні дні знаходяться під строгим контролем батьків, а в ніч «чусі» вони можуть бути вільними від всіх правил і разом з дорослими веселитись до світанку. У родинах панує радість в цю ніч.