«Дунчжи» - один з найважливіших періодів місячно-сонячного (сільськогосподарського) календаря, який складається з 24 сезонів. Це традиційне свято китайців, яке припадає на 21-22 грудня. У період «Весни і Осені», тобто в 771-475 рр. до н.е., його почали відзначати як свято Зимового сонцестояння.

«Чжи» у китайській мові означає крайня межа. Але це не означає, що в день «Дунчжи» температура повітря досягає мінімуму; для проживаючих у північній півкулі день «Дунчжи» - найкоротший у році, сонце стоїть дуже низько. Після «Дунчжи» день починає збільшуватись. У древніх книгах написано, що під час свята «Дунчжи» імператор разом з міністрами слухали музику 5 днів поспіль. У простих родинах люди теж грали на музичних інструментах. У цей день імператор запрошував до себе астрономів, магів, пророків, знавців літочислення, щоб вони вивіряли час і календар і робили жертвопринесення. Відомий в усьому світі пекінський храм Неба є місцем, де проходила ритуально-обрядова діяльність такого роду.

У древньому Китаї в «Дунчжи» існував звичай «привітання з зимою». Вранці цього дня люди вставали рано і, вдягнувши гарний одяг, вітали один одного з наступаючою зимою. Відповідно до розповсюдженої в деяких місцях дев'ятерічної системи, день зимового сонцестояння називають «шуцзю» («зимова дев'ятка»). Відповідно до цієї системи зимовий сезон поділяється на 9 «дев'яток», кожна з яких складається з 9 днів. «Дунчжи» - 1-й день першої «дев'ятки». Китайська народна приказка говорить: «У дві перші дев'ятки мерзнуть руки, у третю і четверту мерзнуть собаки й кішки, у п'яту-шосту - зеленіють дерева, у сьому тане льод на річці, у дні восьмої зимової дев'ятки прилітають на північ дикі гусаки, а в дев'яту дев'ятку скінчаються морози, наступає весна, і зацвітають квіти.

Ще з давніх давен прийнято від Дня зимового сонцестояння малювати «малюнки, присвячені морозу в дні дев'яти дев'яток». Насамперед, малюють на папері квітку сливи - мейхуа, що складається з 81 пелюстка, що означає 81 день після зимового сонцестояння. Пелюстки квітки сливи не розфарбовують, а потім щодня зафарбовують один пелюсток; коли всі пелюстки виявляться пофарбованими, наступить весна. Існує одна легенда: жив-був собі чоловік. Дуже розумний - у похмуру погоду він фарбуав лише верхню частину пелюстки, а у гарну погоду - нижню частину, якщо віяв вітер, він зафарбовував ліву сторону пелюстки, а якщо йшов дощ - праву, якщо випадав сніг, він накладав колір посередині. Таким чином, через 81 день вийшов цікавий кольоровий графік погодних спостережень.