Китай - багатонаціональна держава. Тибетська культура є особливою і вважається перлиною не лише китайської, але й світової культури. Після заснування у 1965 році Тибетського автономного району китайський уряд витратив 630 млн. юанів на відродження тибетської традиційної національної культури.

Тибетський театр – мистецтво з довгою історією. Кажуть, що в 14 столітті, підчас будівництва залізного мосту в Тибеті, один буддійський чернець вищого рангу Танду Гялпо зіткнувся з проблемою недостачі фінансових і людських ресурсів. Тоді він вигадав такий спосіб вирішення проблеми. Сім дівчин, які вміли добре співати і танцювати, переробили буддійську легенду в пісенно-танцювальну п'єсу. Вони поїхали з виступами різними районами Тибету, щоб зібрати потрібні кошти на будівництво мосту. Так був покладений початок Тибетському театру. Щоб увічнити ім'я Танду Гялпо, тибетський народ привласнив йому звання основоположника Тибетської опери. Оскільки першу Тибетську оперу показали сім гарних дівчат, то тибетці також називають її «Акід Лхамо», що тибетською означає «чарівниці». І ось чому в основі сюжетів цих оперних вистав лежать переважно буддійські легенди. Але історія впливала на тематику театральних вистав, постійно збагачуючи. До їх репертуару ввійшли також і історичні та народні оповідання. Тому не дивно, що вистави тибетської опери дуже популярні серед тибетців.