Нінся-Хуейський автономний район розташовується у північно-західній частині Китаю, у басейнах верхньої та середньої течії ріки Хуанхе, де зародилась китайська культура. У Нінся живе національність хуей. В 11 столітті тут існувала династія Західна Ся, і яка об'єднала частину північно-західного району Китаю.
Сьогодні цей район багатий не лише культурною спадщиною, але й оригінальною культурою національності хуей. Багато об'єктів, такі як північно-західна народна пісня "Квіти", традиції та звичаї хуейців, народні музичні інструменти, традиційний одяг і прикраси, вирізка з паперу та інша самобутня культура, вже включені до Реєстру нематеріальної культурної спадщини Нінся.
На даний час багато молодих людей стали цікавитись фольклорним мистецтвом. А нещодавно було опубліковано перелік першої групи Списку нематеріальної культурної спадщини Нінся, до якого було внесено 31 об'єкт, зокрема: народне мистецтво малювання, вирізка з паперу, вишивання, гравюра на цеглі, скульптура із глини, обряд жертвопринесення тощо.
Стиль традиційної гімнастики ушу «ґуньшу» (вправи з палкою) у стилі родини Хе став одним з представників списку нематеріальної культурної спадщини Нінся. Вправи з палкою «хецзяґунь» існують вже більше 180 років. Основною метою напрямку вправ «хецзяґунь» є інтеграція древнього мистецтва в систему масового спорту - так зване видовищне ушу, що уможливоло демонстрації підчас спортивних змагань. Займатись "хецзяґунєм" можуть люди будь-якого віку і різного рівня фізичної підготовки, вони розвивають силу, гнучкість, координацію рухів, витривалість, концентрацію уваги, мають більш оздоровче значення і позитивний психофізичний вплив.
У 90-і роки минулого століття Нінся-Хуейський автономний район розробив місцеві законоположення про охорону народного мистецтва малювання та фольклорного мистецтва. Хоча все ж таки, для охорони фольклорної творчості Нінся необхідно надавати підтримку, виділити кошти на порятунок культурної спадщини, адже сьогодні народна творчість поступово входить в програми освітніх закладів країни і нею цікавиться все більше людей.
|