Про українську службу Про Міжнародне радіо Китаю Наші контакти
Популярні статті
• Тайфун "Куджира" досяг берега південно-китайської провінції Хайнань
• Візит Лі Кецяна до Бельгії і Франції
• Китай вперше запросив іноземні війська для участі у військовому параді
• 4 людини загинули, більше 10 отримали поранення в результаті автокатастрофи у пров. Цзянсу
• 11 людей загинули унаслідок атаки талібів на будівлю парламенту Афганістану
Корисна інформація
Туристична азбука
Рекомендовані готелі
Екстрені телефони
Ми рекомендуємо
• Новий тренд китайських соцмереж — світлини з монетами на ключицях
• З історії реклами в Китаї
• Музей провінції Хубей
• Фотографії залізниць Китаю
• В Українському домі презентували інвестиційні можливості Івано-Франківської області
• Китайська рахівниця 算盘
 
Поет Лі Бо – невідомі сторінки життя
2009-03-10 15:09:17 Джерело: Міжнародне радіо Китаю

Невеличке село Цінлянь, яке розташовується в провінції Сичуань. В 705 р. нашої ери тут оселилась родина з західного Китаю. Жителям села було лише відомо, що раніше вони жили на заході країни, а хто вони і навіщо прийшли в село ніхто не знав. Для жителів маленького села ця родина була невідомою, а тому загадковою. Голову родини прозвали Лі Ке. Якийсь час потому в Лі Ке народився син. Його назвали Лі Бо – майбутній поет.

Деякі жителі села Цінлянь подейкували, що заступаючись за несправедливо скривджену людину він вбив, а потім ховався тут. Інші вважали, що він з імператорської родини, але через деякі проблеми у боротьбі за імператорский трон, втекли в ці місця. Здогадки ґрунтувались найрізноманітні, і саме тому походження родини Лі Бо викликало у місцевих жителів великий інтерес.

Щодо проблеми походження Лі Бо, І Кецін заступник завідуючого кабінетом краєзнавчої літератури м. Цзянъю, сказав, що у свій час імператор Лі Лунцзі опублікував маніфест, в якому наказав явитись в палац усім імператорським родичам. Однак Лі Бо відмовився йти в палац. Раніше він зустрічався з імператором Лі Лунцзі, але останній не визнав його своїм родичем.

Минуло багато часу і зараз вже ніхто не зможе дізнатись, що саме мотивувало поета відмовитись. Чи був Лі Бо дійсно з імператорської родини чи ні? Чи був він хоч якось пов'язаний з палацем? Ці питання назавжди залишуться без відповіді. Єдине, що можна сказати точно, те що у часи правління династії Тан велика увага приділялась суспільному положенню. Якби Лі Бо був родом з імператорської родини, то він би мав можливість спілкуватись з високопоставленими персонами. А він зустрічався з імператором.

В лісі, який названо на честь поета Лі Бо, що знаходиться біля села Цінлянь, стоїть стела, на якій вирізьблено його вірш «Сичуаньська дорога». В той час, через незручне транспортне сполучення різниця культури між Сичуанем і районами центральної рівнини була великою. Сичуань був колискою даосизму і тут в горах жили самітники з різних куточків Китаю. В самому Цінляні жили представники багатьох народностей, включаючи народності Цян і Ді.

Колись в селі на річці була переправа. Жінки народності Ді займались торгівлею і тому часто переїзжали на човні на південний берег. Чому родина Лі Бо, яка відносилась до народності хань, переселилась в район, який населяли представники інших народностей? – Ось яке питання цікавить дослідників.

Кажуть, що маленький Лі Бо в дитинстві полюбляв пустувати і зовсім не хотів навчатись. Любов до навчання прийшла до нього трохи пізніше, і велику роль зіграв його батько. Для батька було важливо, щоб син став освіченою людиною, тому докладав усі зусилля для цього.

Не зважаючи увагу на різні чутки навколо своєї родиин, батько Лі Бо вчив свого сина читанню. З книжок Лі Бо дізнався про Си Ма Сянжу – відомого персонажа в історії Китаю. Він став ідеалом для маленького Лі Бо.

Маленький Лі Бо чув, що на горі Куаншань живе самітник, людина високої моралі, який знає як керувати державою. В 15 років Лі Бо полишив родину і розпочав 10-річне навчання в храмі Дамін на горі Куаншань.

Лі Бо буд дуже розумним, він навчався наполегливо і мав чудові результати. Багато хто тоді хотів стати чиновниками, однак Лі Бо мріяв про зовсім інше.

У Лі Бо з дитинства була мрія: присвятити себе країні і народу. Водночас, він був достатньо гордовитим та честолюбивим, тому прагнув бути індивідуальним і мріяв вразити усіх своїми успіхами. І звичайна кар'єра для Лі Бо не мала ніякого значення.

В тому лісі, який названо на честь Лі Бо, на стелах вирізьблені усі вірші поета. Загалом більше ста віршів. Цікаво, що більшість з них не містять певного ритму.

Ось, що розповів доцент літературного факультету при Пекінському педагогічному університеті Кан Чжень: «Для такого поета, як Лі Бо, зовсім не важко писати вірші з певним ритмом. Але він полюбляв писати інші вірші. Така форма вірша більш відповідала його вільній натурі, тоді як ритмічні твори завжди здавались йому занадто стриманими. Інший поет давнини Ду Фу поступається Лі Бо в цій майстерності. В цього поета ритмічних віршів набагато більше.»

Як казали жителі Цінляня, Лі Бо завжди носив з собою дорогоцінний меч. Коли він полишив родину, він взяв цей меч з собою. Навіщо йому був потрібен цей меч так і залишилось загадкою.

Однак, згідно легенди підчас навчання на горі Куаншань Лі Бо кажного ранку вставав дуже рано, щоб практикуватись у майстерності володіння мечем. Кажуть, він мав успіх в цій справі.

Лі Бо у своїх віршах неодноразово писав про веселі застілля. Тому для багатьох людей поет завжди представляється з чашею вина в руці.

Зараз в місцях, де жив поет, виробляється відома горілка, яка зветься Цзянъю. Крім того, його рідне село завжди було відомим завдяки достатком цілющої трави – аконіта китайського, який використовується з давнього часу і до наших часів в традиційній китайській медицині.

Але, сучасний історіограф Сяо Діпей, який вивчив багато історичних матеріалів, які містять свідчення про життя Лі Бо в Цзянъю, каже, що він не зустрів жодного згадування про його пристрасть до вина. Крім того, вино в той час було не таке міцне як зараз. Лі Бо багато писав про застілля і вино, але вчений впевнений, що він не був п'яницею, як інші люди вважають.

В історії китайської літератури поета звуть «небожителем віршів». В одному китайському романі описувалось наступне: імператор династії Тан на ім'я Тай-цзун викликав Лі Бо в палац. Підчас пиру поет багато випив і задрімав. Тоді міністр Ґао Ліши допоміг зняти йому черевики. А був випадок, коли поет писав вірша, друга дружина імператора Ян Ґуйфей тримала для нього тушечницю. Хоча все це може бути вигадкою, але як кажуть, не буває диму без вогню.

У 25 років Лі Бо полишив батьківщину. Він не припускав, що вже ніколи не повернеться додому. Але любов і туга за рідним краєм завжди залишалась в душі великого поета. «Піднявши голову, милуючись ясним місяцев, мимоволі сумую за батьківщиною», - писав він

Роздрукувати На головну сторінку
Інші новини по цій темі
© China Radio International.CRI. All Rights Reserved. 16A Shijingshan Road, Beijing, China. 100040