Коли йде мова про музей творів древнього мистецтва «Ґуаньфу», ім'я Ма Вейду одразу приходить на ум і воно відомо кожному, хто цікавиться колекціонуванням пам'яток історії та культури. Ма Вейду – хазяїн цього першого в Китаї приватного музея. Серед колекціонерів та цінувальників про нього багато і охоче говорять. І причина не лише в тому, що він відкрив перший в Китаї приватний музей, але й в його багатому досвіді проникливого експерта і спеціаліста з розпізнавання справжніх та підробних цінностей.

Перший в Китаї приватний музей Ма Вейду відкрив у 1996 році. З того часу до сьогодняшнього дня вже минуло 10 дуже нелегких років. Для того, щоб музей приносив більше користі суспільству, Ма Вейду задумав і здійснив реорганізацію музея.

Він задумав перетворити свій приватний музей на «Музей-раду піклувальників», кожен член якого буде виконувати певні зобов'язання, в той час як структура у вигляді «ради піклувальників» залишиться незмінною. Лише таким чином музей стане справжнім надбанням суспільства, а не окремої людини.

«Музей – некомерційна структура, тому членам ради забороняється шукати тут прибуток». Після реорганізації Ма Вейду шуткуючи казав, що музей перетвориться на аналог початкової школи системи «Надія» (система шкіл, які створюються в Китаї на суспільні пожертви), лише не у сфері освіти, а у сфері історичних пам'яток. Робота тут також представляє форму доброчинної діяльності. Члени першого складу ради піклувальників – усі відомі та успішні люди, які мають досвід роботи в умовах ринку, серед них і підприємці. Коли мова зайшла про співробітництво членів ради, Ма Вейду трохи подувам і сказав, що вони взаємодіють дуже плідно, тому що ніхто в раді не шукає користі, а навпаки, про них можна сказати – «вони працюють заради задоволення».

Щодо своєї репутації «авторитетного знатока давнини», Ма Вейду просто сказав: «Я вважаю, що серед колекціонерів у мене не по заслузі висока репутація. Подивіться на колекціонерів за кордоном – вони займаються цим протягом століть, а ми тут, в Китаї – лише 20 років».

За словами Ма Вейду, успіху він досяг випадково, просто раніше інших почав займатись цією справою і «спіймав момент». Інтерес до колекціонування виник в нього у роки «Культурної революції», а у 80-х роках минулого сторіччя інтерес до колекціонування і інвестицій у предмети давнини проявився в ньому з новою силою; купуючи кераміку, він поступово став спеціалістом, і на сьогодняшній день Ма Вейду – власник колекції з більше ніж тисячі предметів – фарфорових виробів, антикварних меблів, творів мистецтва з нефриту тощо.