На даний час численність шуй складає більше 400 тисяч чоловік. З них більше 200 тисяч живуть в автономному районі Шуй у пров. Ґуйчжоу. Ці переселення не лише врятували їх від знищення, але й дозволили зберегти власну культуру. Ось вже більше 2 тисяч років шуйці використовують свою національну мову і писемність. З часом «Шуйшу» перетворилась на головну культурну спадщину національності шуй.

Насправді не кожен представник цієї національності знайомий з писемністю, якою написана «Шуйшу». Сьогодні таких людей залишилось лише 500 чоловік. Якя ця писемність, Пань Чжунсі сказала: «Писемність Шуйшу — це також ієрогліфічна писемність. І шуйці використовують мову з древніх часів і до сьогодні. Коли йдеться мова про древні ієрогліфи, зазвичай, згадують надписи на костях. Але, цей стиль письма зник. А ієрогліфи «Шуйшу» існують. Звичайно, письмо «Шуйшу» має зв'язок з надписами на костях, вони не лише ззовні схожі. Є наукові докази цього».

Головна функція мови – це можливість спількування, можливість записувати і можливість зберігати. Сьогодні мова «Шуйшу» вже мало використовується для спілкування. У випадку, якщо вона помре, чи буде це уроком для людства? Про це Пань Чжусі каже: «Шуйшу – найцінніша частина культури національності шуй, це історія нації. Якщо «Шуйшу» зникне, історія національності шуй також зникне. В Китаї сьогодні співіснують багато різних культур, і з точки зору «Шуйшу» не лише представляє собою цінний спадок народу шуй, але й являється важливою частиною суспільної культурної спадщини Китаю».

Зусилля пані Пань Чжусі і її колег щодо порятунку і збереження «Шуйшу» були успішними. Четвертого червня 2006 року вона була включена до списку нематеріальної культурної спадщини Китаю. Тепер древнє і казкове «Шуйшу» знаходяться під охороною держави і буде передаватись з покоління у покоління.