Чжан Дін – відомий китайський художник-карикатурист, каліграф, педагог. Ім'я Чжан Діна не дуже відоме, однак, його творіння добре відомі в Китаї. Наприклад, виконані ним зображення Державного гербу та значку НПКРК, твори живопису і багато інших робіт. Він був також художнім керівником святкової церемонії проголошення КНР на площі Тяньаньмень.

А починалось все так. В 1932 році Чжан Дін закінчив факультет традиційного китайського живопису «гохуа» пекінського художнього училища. В 1933 році він працював в жанрі карикатури, в 1938 році від відправився в Яньань, де викладав на факультеті мистецтва Інституту літератури і мистецтва імені Лу Сіня. В 1949 році окрім дизайну Державного гербу і значку НПКРК Чжан Дін також очолював роботу по дизайну першої серії ювілейних марок Нового Китаю. Починаючи з того часу він багато разів приймав участь в розробці дизайну китайських стендів і павільйонів під час міжнародних виставок. Так, на міжнародній арені він ще раз у повній мірі продемонстрував свій талант в сфері дизайну.

В 1956 році під час Паризької міжнародної виставки Чжан Дін проектував і створював в китайському виставковому павільйоні справжній садок, який викликав великий інтерес відвідувачів виставки. А один багатай закордонний бізнесмен після виставки одразу ж захотів придбати цей штучний садок на згадку. Нажаль, цим мініатюрним садочком ми тепер можемо милуватись лише на фотознімку.

Під час поїздки в Париж Чжан Дін побачився з всесвітньо відомого художника Пабло Пікассо, якого він дуже любив.

«Всім відомий Пікассо, тоді він був найбагатшим французьким художником. Я побував у нього вдома під час міжнародної виставки у Франції. Квартира була дуже велика, було багато його робіт. Він ніколи не ставився до життя дуже серйозно, присвятив себе мистецтву».

Чжан Дін завжди любив Пікассо. Коли він вчився в пекінському художньому училищі, то одного разу побачив альбом робіт Пікассо, саме з того часу Чжан Дін просто «збожеволів» на мистецтві Пікассо.

«Я привіз у подарунок Пікассо картину з зображенням бога воріт, яка була дуже виразною. Однак, один з керівників делегації сказав, що ця картина пропагандує феодальні забобони, і не дозволив мені її подарувати Пікассо. Нарешті, я подарував йому альбом робіт Ци Байши. А він подарував мені свій альбом».

Пройшло вже більше півсторіччя, але кожного разу, коли Чжан Дін згадує зустріч з Пікассо, він дуже оживає.