Про українську службу Про Міжнародне радіо Китаю Наші контакти
Популярні статті
• Тайфун "Куджира" досяг берега південно-китайської провінції Хайнань
• Візит Лі Кецяна до Бельгії і Франції
• Китай вперше запросив іноземні війська для участі у військовому параді
• 4 людини загинули, більше 10 отримали поранення в результаті автокатастрофи у пров. Цзянсу
• 11 людей загинули унаслідок атаки талібів на будівлю парламенту Афганістану
Корисна інформація
Туристична азбука
Рекомендовані готелі
Екстрені телефони
Ми рекомендуємо
• Новий тренд китайських соцмереж — світлини з монетами на ключицях
• З історії реклами в Китаї
• Музей провінції Хубей
• Фотографії залізниць Китаю
• В Українському домі презентували інвестиційні можливості Івано-Франківської області
• Китайська рахівниця 算盘
 
Шанхайська школа живопису
2008-09-18 11:03:15 Джерело: Міжнародне радіо Китаю

До 40-х років 19-го сторіччя Шанхай був лише закутнім рибальським селище, яке не грало значну роль в економіці Південного Китаю. Розвиток Шанхаю пов'язаний з призначенням його «відкритим портом» у відповідності до Нанкінської угоди, підписаної в 1842 році урядом Китаю і Британії. За декілька десятирічь Шанхай перетворився на великий торговий порт. З активізацією господарської та торгової діяльності зросла роль Шанхаю і як культурного центру. Тут оселились численні діячі мистецтв і поступово Шанхай став важливим містом живопису, який затьмарив Янчжоу.

Стрімкий ріст Шанхаю супроводжувався притоком в місто емігрантів з околиць і інших районів країни. Смаки різнопланового прошарку різко відрізнялись від витончених смаків інтелигентної еліти. Стали цінними картини, написані в доступній, реалістичній манері і які привертали увагу яскравістю кольорів. Змінили свій стиль і художники, йдучи на зустріч вимогам ринку на художню продукцію. Ці художники складали «шанхайську школу».

Художник Сюй Гу

Сюй Гу (він же Чжу Сюйбай) (1824 – 1896) народився в Шесяні (пров. Аньхой), жив в Янчжоу. Молодим він служив у цинській армії, потім постригся в монахи, і взяв ім'я Сюй Гу.

Один час він жив як бродячий художник, побував в Сучжоу. Шанхаї і інших місцях, де на вулицях малював картини експромтом, і на них тут же знаходились покупці. Писав він на теми «квіти», «птахи», портрети, пейзажі.

Написані ним у дещо гротескній манері журавлі, білки і рибки виглядали дуже живо і користувались великим успіхом у глядачів. Портрети пензля Сюй Гу не лише передавали зовнішню схожість, але й точно підмічали душевний стан персонажу. Широта тематики була необхідним атрибутом художників шанхайської школи, які працювали головним чином задля потреб ринку.

Жень Сюн, Жень Сюнь і Жень Юй

Жень Сюн і Жень Сюнь були рідними братами, а Жень Юй – син Жень Сюна.

Жень Сюн (він же Жень Вейчан, 1823 – 1857) народився в Сяошані (пров. Чжецзян) в бідній селянській родині. В дитинстві він втратив батька. Юнак Жень Сюн полюбив малювання і проявив велику завзятість в оволодінні технікою живопису. Він вчився у Чень Хуншоу, який жив в одному з ним селі, і оволодів майстерністю чітких і сильних ліній. Тематика його робіт включає людські персонажі, пейзаж, квіти і птахів. За його «Автопортретом» (музей «Ґуґун») не важко скласти враження про настрій художника, різко невдоволеного суспільними нравами. Однак, його картини про квіти і птахів пройняті оптимізмом і життєрадістю. Крім того, Жень Сюн зробив чимало малюнків для гравюр-ілюстрацій до відомих романів і повістей.

Жень Сюнь (1835 – 1893), молодший брат Жень Сюна, був набагато молодше. Коли його брат помер, Жень Сюню було лише 13 років. Молодим Мень Сюнь був бродячим художником, побував в Ханчжоу, Сучжоу, Шанхаї, де жив за рахунок продажу своїх картин. Найбільш тривалий час він жив в Сучжоу. Тематика Жень Сюня різноманітна: квіти, тварини, пейзажі, портрети.

Жень Юй (Жень Ліфань, 1854 – 1901) був старшим сином Жень Сюна, писав на різні теми, але за рівнем майстерності поступається батьку і дяді.

Жень Бонянь

Жень Бонянь (справжнє ім'я Жень І, 1840-1895) народився в Шаньіні (Шаосін, пров. Чжецзян). Батько був художником-портретистом. Жень І вчився живопису в Сучжоу у Жень Сюня, пізніше переїхав в Шаньхай, де вчився техніці ескізу і моментальних зарисовок у Лю Дечжая – співробітника художнього відділу типографії при католічному соборі в районі Сюйцзяхой. В Шанхаї, Сучжоу і Ханчжоу писав картини на продаж. Швидко став популярним. В Шанхаї в нього з'явилось багато друзів: Гао Юн, Ху Юань, У Чаншо. Син і донька Жень І непагано малювали і володіли майстерністю каліграфії.

За своє життя Жень І написав багато картин на різні теми, майже в кожному жанрі він залишив нетлінні шедеври. Особливою популярністю користувались його картини в жанрі «квіти і птахи» і картини за мотивами опису життя героїв усного фольклору. Своїми вчителями Жень І вважав Чень Хуншоу, Сюй Гу, братів Жень Сюна і Жень Сяня. Картинам Жень І властиві правдивість і життєвість образів, свіжість красок. Улюбленими образами були для него павич, фазан, горобець, качки-мандаринки. В картинах, які зображали квіти і птахів, художник використовував «безкістну» техніку, але в той же час увів деяку новизну. Малюючи пір'я, художник застосовував прийом, який створював ефект пухнастості, в зображенні кольорів поєднував «безкістну» техніку з прийомом чітких контурних ліній. Серед картин на теми народних легенд і оповідей найбільш відомими є «Магу дарує довголіття», «Вісім небожителів переправляються через море», «Лаоцзи верхи на буйволі», «Су У пасе овець». В портретному жанрі художник прийняв деякі прийоми європейського живопису. Можна сміливо сказати, що його портрети явились кульмінацією цього жанру шанхайської школи. Особливо великою популярністю користуються його портрети У Чаншо.

У Южу – художник-репортер

У Южу (1840-1898) народився в Юаньхе (Сучжоу), у 20 років покинув батьківський дім і відправився в Шанхай. З 1884 року працював художником-репортером в ілюстрованому додатку «Дяньши студіо пікторіал» до газети «Шеньбао», яка видавалась англійцями в Шанхаї. «Дяньши студіо пікторіал» виходив раз на 10 днів на восьми полосах, кожна ілюстрація супроводжувалась пояснювальним текстом. Дуже скоро У Южу зайняв провідне місце серед художників, які малювали для цього журналу. Добре відома його ілюстрація «Штурм Бейніна», розміщена як хроніка ходу китайсько-французької війни.

(Р. 151 У Южу. «Штурм Бейніна». Дін. Цин. Папір, літографія.)

(Р. 152. У Южу. «Даоська жертовна церемонія». Папір, літографія.)

Техніка друку – відтиски з камневих плит, на яких вирізались картини. Робота У Южу як репортера-ілюстратора заклала основу китайської ілюстрованої хроніки.

Роздрукувати На головну сторінку
Інші новини по цій темі
© China Radio International.CRI. All Rights Reserved. 16A Shijingshan Road, Beijing, China. 100040