Ім'я артиста і телережисера Ін Да відоме майже всьому Китаю. Як артист, Ін Да блискуче показав себе у багатьох ролях. Як ведучий телепрограм, Ін Да завоював серця багатьох глядачів, а як режисер, він досяг дуже великих успіхів.

48-річний Ін Да - пекінець. Він ріс в родині інтелігентів — його дід і прадід були відомими в Китаї вченими. Його батько Ін Жочен — відомий діяч культури зі світовим ім'ям. В його родині завжди панувала інтелектуальна атмосфера, яка мала глибокий вплив на Ін Да і його двох братів. З дитинства він зацікавився літературою і мистецтвом. Усі три брати пізніше стали відомими режисерами і артистами. Сам Ін Да вважає, що вплив батька на нього був дуже великим. Він сказав:

«Батько вважав, що в мене немає й краплі акторського дару, і тому завжди гнав мене вчитись режисурі. На його думку, я більше раціональна людина, а артисту необхідні природні дані, які не піддаються звичайному волевому аналізу. Батько вважав, що мені не вистачає саме такого акторського дару».

В 1983 році Ін Да закінчив факультет психології пекінського університету і записався на екзамени в Центральний драматичний інститут. Але він не пройшов медичну перевірку і через паганий зір був виключений зі списку. Тоді він вирішив поїехати вчитися за кордон, і поступив в Міссурійський університет в США. В 1987 році він закінчив факультет драматургії цього університету.

Його акторське життя почалось у 1988 році з фільму «Останні аристократи». В цьому фільмі він зіграв одну епізодичну роль, де в нього було лише дві фрази. Але ця роль мала на глядачів глибоке враження. Відомий китайський режисер Хуан Шуцин, проглянувши фільм, примітила невідомого тоді молодого артиста і одразу запросила його на роль другого плану в телефільмі «Обложена фортеця». В 1990 році телефільм «Обложена фортеця» мав великий успіх. Ін Да вдало зіграв у фільмі інтелігента 30-х років минулого сторіччя, це амплуа одразу запам'яталось глядачам.

Однак Ін Да сказав, що саме цей 10-серійний телефільм допоміг йому дійсно зрозуміти, що йому не призначено стати артистом. Чим більше він грав, тим більше сумнівався в своїх силах, тим більше відчував свою безпорадність. І хоча після цього фільму Ін Да зіграв ще декілька ролей, які також були тепло сприйняті глядачами, він все ж вирішив піти режисерською дорогою. Він сказав:

«Я завжди вважав, що моє призначення — це режисура. З самого дитинства я завжди більше думав головою, ніж робив щось руками. Артист за своєю натурою більше схож на людину з вмілими руками чи на спортсмена, а режисер — більше на тренера, на думаючу людину. Очевидно професія режисера мені підходить більше».

В 1993 році вийшов 40-серійний телесеріал «Люблю свою родину», режисером якого був Ін Да. Це була перша в Китаї комічна телепостановка. В ній були задіяні деякі художні прийоми американських мильних опер і творчо використані гумор та сарказм суто китайського характеру. Ця постановка тоді вразила своєю новизною і свіжістю. Герої фільму – усім знайома традиційна китайська родина – дід, батько, мати і донька, дівер і домогосподарка. Ці прості люди живуть своїми буденними заботами. В них свої проблеми і складності в житті, конфлікти і сварки. Вони кажуть, що їм заманеться, напряму, і тому їх слова та думки викликають добру посмішку і щирий сміх в глядачів.

На наступний рік Ін Да створив продовження серіалу – 80-серійний телефільм «Люблю свою родину». Такий 120-серійний телефільм для Китаю став просто «супердовгим». Але його показ на телебаченні був гаряче зустрінути глядачами. Люди любили дивитись цей фільм, не відриваючи очей, сміючись до сліз.

Цей телесеріал закріпив імідж Ін Да як режисера. Потім він з успіхом поставив ряд телесеріалів, таких як «Сестриця Ма — людина без справи», «Історія в залі очікування», «Родина північного жителя», «Благгер», «Історія в ріелтерському агентстві», «Історія в турбюро» і інші комедії. Його героями стали не лише пристаріла жінка чи підліток, але й офісні робітники, модна молодь, інтелігенція.

В момент, коли постановки Ін Да з великим успіхом йшли на телеекранах країни, він за запрошенням пекінського телебачення став ведучим передачі «Театр для двох». Ця передача розповідає про любов і сімейне життя відомих людей, зірок екрану. Передача з самого початку сподобалась глядачам і мала високий глядацький рейтинг. Ін Да вважає, що причина успіху в тому, що він веде передачу дещо в гумористичному тоні, тому вона може радувати та веселити глядачів. Він сказав:

«Треба визнати, що передача «Театр для двох» втілює мій власний стиль. Я не хочу робити передачу плаксивою чи важкою душевно. І навіть, коли запрошені супруги, згадуючи щось з минулого, роняють сльози, і глядачі разом з ними також мимоволі можуть прослізитись, я завжди намагаюсь властивим мені гумором згладити неприємне і гірке відчуття».

В його програмі багато запрошених гостей відкривають свою душу, діляться потаємними почуттями. Це дуже зворушує творчий характер Ін Да. Він каже:

«Іноді під час розмови мені здається, що історія не домовлена до кінця, а людина зупиняється і не розповідає далі. І тоді в мене народилась думка створити комедію на тему подружжя, про те, до чого проявляють великий інтерес глядачі, наприклад, друге одруження, відносини з дітьми вітчима чи мачехи. На цій основі я вивчив чимало справ, які стосуються одруження, і написав нову комедію».

Ця комедія названа «Друге одруження». Фільм дуже популярний серед китайських глядачів.