Дай – одна з нацменшин Китаю. Щорічно березень і квітень за лунним календарем – це сезон вибору дівчиною коханого і час, коли хлопець пропонує дівчині одружитись. Дайські дівчата в очікуванні нареченого ставлять приготовану ними тушковану курку на стіл у дворі біля дому, сідають поряд у красивому довгому одягу, який закриває лавку, і чекають свого нареченого.

Якщо юнаку подобається якась дівчина, яка продає курку, то він підійде до дівчини, присяде, і починає хвалити нею приготовану курку, намагається дізнатись для кого вона призначена. Якщо дівчина не любить цього хлопця, то ваона скаже йому, що курка приготована і вже замовлена, але вона може продати йому, якщо він забажає купити. В такому разі парубок не купує курку і уходить. А якщо дівчині подобається парубок, який до неї підійшов, то вона з посмішкою каже: «Цю курку я сама приготувала, хочу подарувати моєму коханому. Потім дівчина посунеться і витащить з-під своєї довгої юбки лавку, щоб юнак міг сісти поряд з нею і продовжив розмовляти.

У дайців є такий звичай: дівчина обирає собі чоловіка, і чоловік іде у родину жінки. Але дайці приділяють велику увагу освіті хлопчиків. Дівчата дуже поважають і шанують освічених парубків.