Китай – багатонаціональна країна, і 55 нацменшин складають 120 мільйонів чоловік. За тисячорічя всі нацменшини Китаю створили свою самобутну культуру, завдяки чому стає все змістовною китайська культура вцілому.

До проголошення КНР у 1949 році минулого сторіччя «12 мукамів» - це перлина зі скарбниці мистецтва – не отримала необхідної уваги. Щоб зберегти культурну спадщину уйгурів, раніше у 50-і роки минулого сторіччя китайський уряд почав роботу з їх збереження і систематизації, в результаті чого у 60-і роки вийшов головний збірник нотних записів «12 мукамів». Щоб якомога більша кількість слухачів змогли насолодитися ними, частина циклу «12 мукамів» була записана на CD і VCD. Коли мова йде про записи, заступник начальника Сіньцзянського управління у справах радіомовлення, кінематографії і телебачення пан Абліз Абдужей сказав:

«У записах 12 мукамів на CD і VCD збережені спільні зусилля центрального уряду і різних місцевих урядів, а також багатьої спеціалістів в сфері кінематографії і телебачення. Щоб вирішити проблему коштів, міністерство фінансів Китаю виділило 2 мільйони юанів, Державне управління радіомовлення, кінематографу і телебачення Китаю надало цифрове обладнання для звукозапису вартістю у сотні тисяч юанів і обрало висококваліфікованих спеціалістів-операторів».

Під час тривалого історичного розвитку національні меншини Китаю не тільки створили чудове пісенно-танцювальне мистецтво, але й залишили море документів і матеріалів. За останні роки в районах компактного проживання нацменшин Китаю зформувались установи з систематизації національних старовинних книг, задля збереження, впорядкування і видання древньої літературної спадщини. Про це завідуючий науково-дослідницьким кабінетом з систематизації старовинних книг нацменшин Китаю Лі Дуншен розповідає:

«На даний час вже зібрані і систематизовані у фрагментах, цілими списками чи в томах приблизно 300 тисяч видів старовинних книг нацменшин, серед них більшість дорогоцінних «Губень» (єдиний зберігшийся донині екземпляр), «чженьбень» (дорогоцінний і важкодоступний екземпляр) і «шаньбень» (рідкий список), випущено велику кількість старовинних цінних і авторитетних книг нацменшин, серед них три великі героїчні епоси - «Цзянгр» (монгольський), «Манас» (киргизський) і «Гесар» (тибетський)».

Найдовша в світі поема «Гесар» виникла більше ніж тисячу років тому і є енциклопедією життя старого етносу і соціуму Цинхай-Тибеського нагір'я.

За останні 20 років китайський уряд зробив масштабну роботу з дослідження і збереження «Гесара», організувало і направило сотні спеціалістів у наукову експедицію, на пошуки і дослідження з метою збору і систематизації списків поеми. Щоб зібрати і зберегти «Гесар», вчені побували в половині всіх районів Китаю. Крім того, була також спеціально створена керівна група дослідників «Гесару». Як відомо, на даний час вже зібрано і систематизовано більше 150 рукописних екземплярів і гравірованих на дереві відтисків тексту. В тибетському епосі «Гесар» - загалом 15 мільйонів ієрогліфів.

Як стало відомо, починаючи з 1998 року, науково-дослідний кабінет з впорядкування старовинних книг нацменшин Китаю організував роботу з відновлення «Варіанту загального каталогу старовинних книг нацменшин Китаю», який складений з 55 томів (кожний том присвячений одній з національностей). Цей каталог дозволить всебічно ознайомитись зі спадщиною історії і культури 55 національних меншин Китаю. До цієї культурної програми буде інвестовано загалом 400 мільйонів юанів. Цей проект завершиться наприкінці 2008 року.

За останні роки з метою збереження традиційних культур і звичаїв нацменшин в Китаї у деяких національних районах побудовані Національні музеї-заповідники національних звичаїв. Тут варто зазначити, що за останні роки китайський уряд посилив роботу з охорони культури нечисленних нацменшин Китаю. Заступник завідуючого відділом культурної пропаганди Державної комісії у справах національностей Китаю Чень Лецін каже:

«Важкість майбутньої нашої роботи заключається у забезпеченні охорони культурної спадщини 22 нацменшин, численність яких складає відповідно менше 100 тисяч чоловік. У зв'язку з цим уряд вживає ефективні заходи і підсилює інвестування».

Про посилення роботи з охорони традиційної культури нечисленних нацменшин в Китаї свідчить і те, що побачив наш кореспондент в гірському селищі народності цзіно, розташованому в районі Сішуанбаньна пров. Юньнань на південно-заході Китаю. Кількість населення цзіно складає менше 20 тисяч. В травні минулого року в селі Бака – районі компактного проживання цзінотян пров. Юньнань, зацікавлене відомство країни створило музей національності цзіно – єдиний в Китаї національний музей, побудований в такому маленькому гірському селі.

Крім створення національних музеїв, місцевий уряд також побудував у деяких районах компактного проживання нацменшин пров. Юньнань «екологічне селище національної культури» як важливу базу для охорони, демонстрування і вивчення національної культури.

Хоча в роботі з охорони традиційної культури нацменшин в Китаї вже досягнуті деякі успіхи, однак, як і в інших країнах і регіонах світу, сучасне життя трохи потроху змінює традиційні звичаї і культуру нацменшин Китаю. Як зберегати і розвивати традиційну культуру нацменшин в сучасному суспільстві – ось складна і довготермінова задача для уряду Китаю, місцевих урядів різного ступеню і всіх урядів нацменшин.