Дарування подарунків має довгу історію в Китаї. В феодальну епоху вже існувала палата етикету, і навіть в родині багатих людей була спеціальна людина, яка відповідала за етикет. Наприклад, за династії Цін всі, від імператора до простих людей, не могли жити без додержання етикету та ритуалів.
В стародавні часи, коли імператор сходив на престол, новий девіз його царствування починався з першого січня за лунним календарем, тобто з нового року. І подарунки, які дарували в той час, вважались подарунками державного значення. В роки правління імператора Кансі за династії Цін територія Китаю була великою, в імперії було багато васальних держав, таких як Корея, В'єтнам, Бірма та інші. Ці країни тоді часто підносили дань імператору. Особливо в рік сходження імператора на престол васальні держави відсилали своїх представників з метою піднесення подарунків новому імператору в знак поздоровлення. Подарунки універсальні: рідкісні птахи і диковинні тварини, дорогоцінності, місцеві продукти, а також зброю. Імператорський уряд і деякі країни надсилали один одному послів та по святах іноземні посли відвідували імператора, даруючи подарунки, а імператорська сторона також віддячувала їм чимось.
В Китаї багато свят, однак найважливішими святами були свято Весни, свято "Дуаньу", свято Луни. Під час свят родичі та друзі, князья та вельможи, усі без виключення, робили один одному подарунки. Якщо імператор дарував подарунок князьям і вельможам, то це називався на китайській "шан", тобто "шанувати". Серед подарунків імператора могли бути бумага з написаними їм самим ієрогліфом "фу" (щастя), парні надписи, гаманець, гроші, харчові продукти і таке інше. Шанування імператора було етикетним, той хто отримував цей подарунок, відчував себе найщасливішою людиною, а вже більший чи менший подарунок – це не важливо.
Этикет дарування подарунків в різних верствах населення був також складним. Однак усі подарунки в старі часи були розділені на дві частини: "сухі" і "мокрі". "Сухі подарунки" передбачають цінні речі, такі як золото, серебро, шовк і таке інше. А "мокрі подарунки" – це харчові продукти, фрукти і інше. В минулому, прийнявши подарунки, необхідно було записати до книги з метою запам'ятати, коли треба буде відповісти на шанування. Під час дарування велику увагу приділяють тому, хто повинен був вручати подарунок, тому які відносини між людьми, тобто ступінь близкості, також відносно їх службового та соціального стану, впливу в діловому світі.
Насправді, робити подарунки по святах є одним з головних правил в звичаях Китаю. |