Як і багато його співвітчизників на початку XX ст., Ба Цзінь в молоді роки глибоко цікавився історією і культурою Росії, революційною боротьбою російських робітників і інтелігенції проти деспотичного устрою царської Росії. Він був сучасником найбільшої події світової історії – Великої Жовтневої соціалістичної революції 1917 року.

Тому, напевно, недивно, що коли Ба Цзінь, будучи молодою людиною, став займатися літературною творчістю і в якості літературного псевдоніму обрав собі ім'я Ба Цзінь. Воно складене з прізвищ двох дуже відомих російських революціонерів – Бакуніна і Кропоткіна, творами яких зачитувалася тоді молодь в різних країнах, не був виключенням і Ба Цзінь.

Вагому частину творчої спадщини Ба Цзіня складають його есеістичні твори, переклади яких, нажаль, майже відсутні.

Есеістиці Ба Цзіня переважно властива соціальна та політична проблематики. У своїх творах письменник торкається проблем усього суспільства та окремих осіб, описує долі людей на тлі різних подій бурхливого соціального та політичного життя 20 ст. у Китаї. У його творах немає жодної краплі вимислу, все написане є життям його родини, його країни, його народу, а тобто його власним життям.

Письменник помер у 100 річному віці.